1. Home
  2. Detail

@riskitole22: mentahan bolo#madiunkotapendekar #madiunkota

y
y
Open In TikTok:
Region: ID
Friday 28 April 2023 15:27:59 GMT
84566
1148
0
1435

Music

Download

No Watermark .mp4 (0.99MB) No Watermark(HD) .mp4 (0.99MB) Watermark .mp4 (1.07MB) Music .mp3

Comments

There are no more comments for this video.
To see more videos from user @riskitole22, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

نیکی و نیرنگ#tiktokgrowthchallenge #حکایت #اموزنده #داستان #foryou
نیکی و نیرنگ#tiktokgrowthchallenge #حکایت #اموزنده #داستان #foryou
Jeremiah 23:16 Thus says the LORD of hosts: “Do not listen to the words of the prophets who prophesy to you, filling you with vain hopes. They speak visions of their own minds, not from the mouth of the LORD.
Jeremiah 23:16 Thus says the LORD of hosts: “Do not listen to the words of the prophets who prophesy to you, filling you with vain hopes. They speak visions of their own minds, not from the mouth of the LORD.


#OGXPartner Getting wedding-ready and giving my hair some extra love 🫧✨ After 30 days with @OGX Beauty ProGrowth plus+ Peptide routine, my fine curly hair looks visibly fuller and healthier‑looking! If fine hair has been a struggle, this routine is for you. #OGXProGrowthPeptide #finecurlyhair #fullcurls
#OGXPartner Getting wedding-ready and giving my hair some extra love 🫧✨ After 30 days with @OGX Beauty ProGrowth plus+ Peptide routine, my fine curly hair looks visibly fuller and healthier‑looking! If fine hair has been a struggle, this routine is for you. #OGXProGrowthPeptide #finecurlyhair #fullcurls
Hà Tâm Như dừng chân tại ngoii vị á hai và được Tường San trao giải#fyp #hatamnhu#nguyenhuynhnhu#fyp
Hà Tâm Như dừng chân tại ngoii vị á hai và được Tường San trao giải#fyp #hatamnhu#nguyenhuynhnhu#fyp
49 днів у темряві...🐾 Маленький рудий кіт опинився замкненим у сталевому контейнері, який перетинав Атлантичний океан. Майже 7 тижнів — без нормальної їжі, без сонця, без жодної певності, що двері колись відчиняться. Коли контейнер прибув до порту в Ірландії, працівники очікували побачити всередині лише деталі до техніки. Але щойно величезні двері відкрилися, у глибині контейнера блиснули два зелені ока. З темряви повільно вийшов маленький рудий кіт. Він був настільки худий, що ледве тримався на лапах. Кожен крок давався йому зусиллям. Його тіло було виснажене, шерсть тьмяна, сили майже покинули його.... Але він ішов. До світла... Він просто підійшов до маленької плями сонця на землі. Сів у ній. Заплющив очі. І завмер... Ніби вперше за багато тижнів дозволив собі повірити, що все закінчилося. Це було життя, яке після довгої темряви знову торкнулося надії. Ветеринар підтвердив те, чого всі боялися: кіт був на межі. Він втратив майже всю м’язову масу, ребра проступали під шерстю, а сил залишалося зовсім мало. Та найбільше всіх вразило те, як він вижив. У його шлунку знайшли залишки картону. Тижнями він гриз коробки в контейнері, щоб хоч якось обманути голод. А воду отримував із крапель конденсату, які вночі збиралися на металевих стінах. Він злизував їх повільно, крапля за краплею. 49 днів....Картон...Кілька крапель води. І неймовірне бажання жити. Ніхто так і не дізнався, як він опинився всередині. Можливо, просто не встиг вибратися, коли двері зачинилися. Але одне було очевидно: він не здався. Навіть коли темрява здавалася безкінечною. Навіть коли холод проходив крізь тіло. Навіть коли лапи слабшали, а кігті стиралися від спроб вибратися. Він тримався за життя. Його відновлення було довгим і обережним. Йому давали маленькі порції їжі кілька разів на день. Поступово вага поверталася. Шерсть знову почала блищати. Очі ожили. А працівник, який першим побачив його в контейнері, приходив до нього щодня. І з першої миті знав одне: цей кіт більше ніколи не буде сам. Він не повернеться в холодний контейнер. Він стане частиною родини. Сьогодні маленький рудий кіт живе в затишному домі неподалік порту, де для нього почалося друге життя. У нього є м’які ковдри, повна миска, тепле місце для сну і людина, яка його не покинула. Щоранку він шукає перший промінь сонця, який падає у вікно. І тихо йде за ним по всьому дому. Бо той, хто пережив стільки темряви, знає те: ніч може бути дуже довгою. Але сонце все одно знаходить дорогу назад. І поки є хоч один промінь світла — є причина не втрачати надію. ❤️
49 днів у темряві...🐾 Маленький рудий кіт опинився замкненим у сталевому контейнері, який перетинав Атлантичний океан. Майже 7 тижнів — без нормальної їжі, без сонця, без жодної певності, що двері колись відчиняться. Коли контейнер прибув до порту в Ірландії, працівники очікували побачити всередині лише деталі до техніки. Але щойно величезні двері відкрилися, у глибині контейнера блиснули два зелені ока. З темряви повільно вийшов маленький рудий кіт. Він був настільки худий, що ледве тримався на лапах. Кожен крок давався йому зусиллям. Його тіло було виснажене, шерсть тьмяна, сили майже покинули його.... Але він ішов. До світла... Він просто підійшов до маленької плями сонця на землі. Сів у ній. Заплющив очі. І завмер... Ніби вперше за багато тижнів дозволив собі повірити, що все закінчилося. Це було життя, яке після довгої темряви знову торкнулося надії. Ветеринар підтвердив те, чого всі боялися: кіт був на межі. Він втратив майже всю м’язову масу, ребра проступали під шерстю, а сил залишалося зовсім мало. Та найбільше всіх вразило те, як він вижив. У його шлунку знайшли залишки картону. Тижнями він гриз коробки в контейнері, щоб хоч якось обманути голод. А воду отримував із крапель конденсату, які вночі збиралися на металевих стінах. Він злизував їх повільно, крапля за краплею. 49 днів....Картон...Кілька крапель води. І неймовірне бажання жити. Ніхто так і не дізнався, як він опинився всередині. Можливо, просто не встиг вибратися, коли двері зачинилися. Але одне було очевидно: він не здався. Навіть коли темрява здавалася безкінечною. Навіть коли холод проходив крізь тіло. Навіть коли лапи слабшали, а кігті стиралися від спроб вибратися. Він тримався за життя. Його відновлення було довгим і обережним. Йому давали маленькі порції їжі кілька разів на день. Поступово вага поверталася. Шерсть знову почала блищати. Очі ожили. А працівник, який першим побачив його в контейнері, приходив до нього щодня. І з першої миті знав одне: цей кіт більше ніколи не буде сам. Він не повернеться в холодний контейнер. Він стане частиною родини. Сьогодні маленький рудий кіт живе в затишному домі неподалік порту, де для нього почалося друге життя. У нього є м’які ковдри, повна миска, тепле місце для сну і людина, яка його не покинула. Щоранку він шукає перший промінь сонця, який падає у вікно. І тихо йде за ним по всьому дому. Бо той, хто пережив стільки темряви, знає те: ніч може бути дуже довгою. Але сонце все одно знаходить дорогу назад. І поки є хоч один промінь світла — є причина не втрачати надію. ❤️

About

Legal