@user110120165: #foryou #vaiprofy

Lili
Lili
Open In TikTok:
Region: BR
Sunday 22 October 2023 14:41:11 GMT
651
59
3
3

Music

Download

Comments

mrc_1981_
mrc_1981_ :
Maravilhosa ❤️
2024-06-26 17:46:25
0
itsme.yk.who
Jr 🤠👻 :
beautiful
2023-10-27 18:47:04
0
lukinhagustaa
Lukinhas :
fyy
2023-10-22 14:50:42
0
To see more videos from user @user110120165, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Прощення — це слово, яке часто звучить у мотиваційних тренінгах, філософських бесідах і розмовах на кухні. «Просто пробач», — кажуть. Але чому це так важко зробити? Або, якщо ми начебто пробачаємо, чому біль і образа не зникають? Насправді, прощати інших — це ілюзія. Справжній акт прощення починається і закінчується лише в одному місці — всередині нас. Коли хтось завдає нам болю, перше, що ми відчуваємо — це несправедливість. Мозок автоматично запускає реакцію: «Це нечесно! Я не заслуговую на це!» І ми чіпляємось за образу, мов за захисний щит, ніби вона може нас врятувати від майбутнього болю. Але правда в тому, що цей щит працює проти нас. Образа стає отрутою, яку ми пʼємо, сподіваючись, що інша людина від неї постраждає. І ось головний парадокс: ми очікуємо, що той, хто завдав болю, поверне нам втрачене. Час, довіру, спокій. Але цього не станеться. Бо той «борг» не існує ніде, крім нашої голови. І саме це робить прощення таким складним — ми чекаємо, що інші зроблять щось, щоб нам стало легше. А це, як мінімум, ілюзія. Ти не можеш пробачити іншого, доки не пробачиш себе. Бо лише через це ти закриваєш емоційний «борг», який насправді належить не іншій людині, а тобі. Прощення себе — це визнання, що ти діяв найкращим чином у тій ситуації, з тим ресурсом і досвідом, які у тебе були. Прощення — це про звільнення себе від очікувань, що хтось поверне тобі спокій чи щастя. Ти повертаєте це собі сам🙌🏻  #психотерапія #психологія #психологіяжиття
Прощення — це слово, яке часто звучить у мотиваційних тренінгах, філософських бесідах і розмовах на кухні. «Просто пробач», — кажуть. Але чому це так важко зробити? Або, якщо ми начебто пробачаємо, чому біль і образа не зникають? Насправді, прощати інших — це ілюзія. Справжній акт прощення починається і закінчується лише в одному місці — всередині нас. Коли хтось завдає нам болю, перше, що ми відчуваємо — це несправедливість. Мозок автоматично запускає реакцію: «Це нечесно! Я не заслуговую на це!» І ми чіпляємось за образу, мов за захисний щит, ніби вона може нас врятувати від майбутнього болю. Але правда в тому, що цей щит працює проти нас. Образа стає отрутою, яку ми пʼємо, сподіваючись, що інша людина від неї постраждає. І ось головний парадокс: ми очікуємо, що той, хто завдав болю, поверне нам втрачене. Час, довіру, спокій. Але цього не станеться. Бо той «борг» не існує ніде, крім нашої голови. І саме це робить прощення таким складним — ми чекаємо, що інші зроблять щось, щоб нам стало легше. А це, як мінімум, ілюзія. Ти не можеш пробачити іншого, доки не пробачиш себе. Бо лише через це ти закриваєш емоційний «борг», який насправді належить не іншій людині, а тобі. Прощення себе — це визнання, що ти діяв найкращим чином у тій ситуації, з тим ресурсом і досвідом, які у тебе були. Прощення — це про звільнення себе від очікувань, що хтось поверне тобі спокій чи щастя. Ти повертаєте це собі сам🙌🏻 #психотерапія #психологія #психологіяжиття

About