@kyndramatin.ao: by fyang 😍♥️🥰

Kÿndrä✨
Kÿndrä✨
Open In TikTok:
Region: PH
Sunday 27 October 2024 15:43:29 GMT
116
14
0
1

Music

Download

Comments

There are no more comments for this video.
To see more videos from user @kyndramatin.ao, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

#авторськийвірш #оксанаіванюк #думкивголос #віршіпрокохання #віршіукраїнською                    Вибір… А я так пильно, десь за горизонт, Летіла поглядом, шукала знак таємний, Де тепле сонце куталось у  сон, І перші зорі розквітали в небі… І простір дихав вітром із димком, Опалим листям й спілим виноградом, Гірко-духмʼяним сірим полином, Й дрібним дощем, який на вії падав… І я, в ту мить, шукала у собі,  Оті причини, що спиняють серце, Що опускають у колодязь дні, Де пошматована душа на дні  відерця… І я наповнилась по вінця, з глибини Отим холодним, що із дна дістала Де терпкість слів та чистота сльози, Що ця любов  у собі поєднала. Уста палаючі благали про ковток, Тої живильної, яка б все врятувала, І мій приток, із чесних слів й думок, Усе б зцілив, бо я тебе кохала. І я , поправши гордість, кожен раз Тебе просила, про твою присутність, Бо втрачений вже не повернеш час, І ця байдужість викреслить майбутнє… І кожен раз, немов пекучий струм, Стріляв у серце  твій подвійний вибір. Ким хочеш бути, мій хамелеон? Для всіх зручним, чи все ж таки щасливим? Оксана Іванюк
#авторськийвірш #оксанаіванюк #думкивголос #віршіпрокохання #віршіукраїнською Вибір… А я так пильно, десь за горизонт, Летіла поглядом, шукала знак таємний, Де тепле сонце куталось у сон, І перші зорі розквітали в небі… І простір дихав вітром із димком, Опалим листям й спілим виноградом, Гірко-духмʼяним сірим полином, Й дрібним дощем, який на вії падав… І я, в ту мить, шукала у собі, Оті причини, що спиняють серце, Що опускають у колодязь дні, Де пошматована душа на дні відерця… І я наповнилась по вінця, з глибини Отим холодним, що із дна дістала Де терпкість слів та чистота сльози, Що ця любов у собі поєднала. Уста палаючі благали про ковток, Тої живильної, яка б все врятувала, І мій приток, із чесних слів й думок, Усе б зцілив, бо я тебе кохала. І я , поправши гордість, кожен раз Тебе просила, про твою присутність, Бо втрачений вже не повернеш час, І ця байдужість викреслить майбутнє… І кожен раз, немов пекучий струм, Стріляв у серце твій подвійний вибір. Ким хочеш бути, мій хамелеон? Для всіх зручним, чи все ж таки щасливим? Оксана Іванюк

About