@phungma2312: Mỗi lần make up là thấy c.an :))) #fyp #phungmafamily #yurispmjapan #trending

Phụng Mã Family 🇻🇳🇯🇵
Phụng Mã Family 🇻🇳🇯🇵
Open In TikTok:
Region: VN
Thursday 25 September 2025 12:43:13 GMT
37529
1448
15
14

Music

Download

Comments

trmy20143
. :
sớm
2025-09-25 14:03:01
3
ggjj306
L :
🥰🥰🥰
2025-09-25 13:54:48
1
nguyn.huong.ty.yy
sao nhỏ :
coi clip toàn nhìn đc những khúc dìm của bã ko thật tội lỗi
2025-09-25 14:22:10
1
bao.chauiuuuu
châuiuu :
🥰🥰🥰
2025-09-25 14:05:37
0
sikibiditoletbumbum15th9
chân :
sớm😭
2025-09-25 14:52:54
0
punnguyen_22
Pun Nè❤️ :
Da của chị đã quá à ❤️.
2025-09-25 16:21:29
0
xuanhoa089
ミO.H.A. :
ôi cái giọng cừ của anh😁😁😁
2025-09-26 03:21:34
0
.bkt1207
Kthyyy😘 :
Hi chị
2025-09-28 04:21:54
0
empedangiuuu0
Nhã Trúc🎀 :
Chị nối mi gì thế ạ
2025-09-29 11:50:49
0
1982thanhdien
Nguyễn Thanh Điền :
😳😳😳
2025-10-20 15:06:56
0
To see more videos from user @phungma2312, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Де ви, покоління тих, які колись у серпні згортали сіно, возили його фірами і складали на горищі, а потім ще три дні чухалися від тих порохів, бо воно позалазило аж під шкіру? Ті, що руками збирали колорадських жуків в баночку, а потім рахували, в кого більше, ніби то був чемпіонат села? Потім висипали на дорогу і місили ногами. А ті що багатші - кропили безнином і палили.  Ті, що перед танцями милися в тазіку, по нашому - мидниця, бо ванна була хіба в телевізорі в Американських фільмах. Спочатку мив голову, шию, руки, роздягався, ставав ногами і мив решту причандалів.  Де ви, ті, що голову мили господарським милом, а зачіску робили гребінцем, змоченим під краном?  Ті, що прасували штани через мокру марлю, а канти на них були такі гострі, що якби муха вдарилася, то би її розрізало надвоє.  Де ви, ті, що на танці йшли пішки п’ять кілометрів, а назад — десять, бо треба було ще дівчину провести пʼять кілометрів не в ту сторону? Ті, що мали одні кросівки «на вихід», одні штани «до церкви». Я ше мав вишиту сорочку - гарну-гарну. Бабця вишивала, мама добавила, кравчиня пошила - чудо було не сорочка. Приходжу в ній на танці, слово по слові, бійка, крики… Порвали на мені ту сорочку, яка з покоління в покоління… Приходжу під ранок з голим торсом. Мама питає де сорочка… Кажу: «Так хлопцям сподобалася, шо взяли собі відшити».  Де ви, ті, що пили воду просто з криниці, їли яблука немитими, зелені сливки — кілограмами, а про таблетки навіть не чули.  Де ви, ті, що сапали буряки, пололи город, носили воду відрами, копали картоплю, перебирали цибулю і ще мали нахабство ввечері сказати: — Ма, я піду нині на танці! І мама відповідала: — Йди. Але шоб за тобою, придурком, не росли золоті верби!  А ти приходив о третій, тихенько відкривав хвіртку… і мив писок під криницею, бо получив таки. Де ви всі? Бо дивлюся тепер — та в нас тоді, виявляється, був і спортзал, і SPA, і органічна їжа, і кардіо, і детокс…. Просто ми того всього не знали. Ми думали, що то село. Ви вже читали мої книжки? Якщо ні - то вони тут - на моєму сайті: https://www.vladzio.com.ua/
Де ви, покоління тих, які колись у серпні згортали сіно, возили його фірами і складали на горищі, а потім ще три дні чухалися від тих порохів, бо воно позалазило аж під шкіру? Ті, що руками збирали колорадських жуків в баночку, а потім рахували, в кого більше, ніби то був чемпіонат села? Потім висипали на дорогу і місили ногами. А ті що багатші - кропили безнином і палили. Ті, що перед танцями милися в тазіку, по нашому - мидниця, бо ванна була хіба в телевізорі в Американських фільмах. Спочатку мив голову, шию, руки, роздягався, ставав ногами і мив решту причандалів. Де ви, ті, що голову мили господарським милом, а зачіску робили гребінцем, змоченим під краном? Ті, що прасували штани через мокру марлю, а канти на них були такі гострі, що якби муха вдарилася, то би її розрізало надвоє. Де ви, ті, що на танці йшли пішки п’ять кілометрів, а назад — десять, бо треба було ще дівчину провести пʼять кілометрів не в ту сторону? Ті, що мали одні кросівки «на вихід», одні штани «до церкви». Я ше мав вишиту сорочку - гарну-гарну. Бабця вишивала, мама добавила, кравчиня пошила - чудо було не сорочка. Приходжу в ній на танці, слово по слові, бійка, крики… Порвали на мені ту сорочку, яка з покоління в покоління… Приходжу під ранок з голим торсом. Мама питає де сорочка… Кажу: «Так хлопцям сподобалася, шо взяли собі відшити». Де ви, ті, що пили воду просто з криниці, їли яблука немитими, зелені сливки — кілограмами, а про таблетки навіть не чули. Де ви, ті, що сапали буряки, пололи город, носили воду відрами, копали картоплю, перебирали цибулю і ще мали нахабство ввечері сказати: — Ма, я піду нині на танці! І мама відповідала: — Йди. Але шоб за тобою, придурком, не росли золоті верби! А ти приходив о третій, тихенько відкривав хвіртку… і мив писок під криницею, бо получив таки. Де ви всі? Бо дивлюся тепер — та в нас тоді, виявляється, був і спортзал, і SPA, і органічна їжа, і кардіо, і детокс…. Просто ми того всього не знали. Ми думали, що то село. Ви вже читали мої книжки? Якщо ні - то вони тут - на моєму сайті: https://www.vladzio.com.ua/

About