@fiinka_official: У моїй версії «Вівтар» звучить від імені жінки. Не «фатальної», не «тої,шо розбила серце», як це часто читається в оригіналі.

А жінки, яка, може й сама надто часто була зранена. Яка втратила віру. Яка навчилася йти першою, бо знає, як болить, коли йдуть від тебе.
Це вже не просто історія про розбите кохання. Це – про захист серця. Про недовіру, яка народжується після болю. Про любов, яка була… але не встигла стати долею.  І це не спроба переписати оригінал, а про інший кут зору, іншу емоцію і досвід, який змінює інтонацію знайомої історії.