baju mahal kebesaran 2. *Warna gelap & netral*: Hitam, navy, abu, olive = auto tegas 3. *Rapi dari ujung rambut*: Rambut, kuku, sepatu bersih. Berantakan = wibawa drop 4. *Jangan kebanyakan aksesoris*: 1 jam tangan cukup ### *Hashtag #BadDay Edition* Kalau mau post OOTD pas lagi bad day tapi tetep berwibawa: #BerwibawaDulu BadDayKemudian #OutfitTegas #clean look gel - @khridoyvai123455"/> baju mahal kebesaran 2. *Warna gelap & netral*: Hitam, navy, abu, olive = auto tegas 3. *Rapi dari ujung rambut*: Rambut, kuku, sepatu bersih. Berantakan = wibawa drop 4. *Jangan kebanyakan aksesoris*: 1 jam tangan cukup ### *Hashtag #BadDay Edition* Kalau mau post OOTD pas lagi bad day tapi tetep berwibawa: #BerwibawaDulu BadDayKemudian #OutfitTegas #clean look gel - @khridoyvai123455 - Tikwm"/> baju mahal kebesaran 2. *Warna gelap & netral*: Hitam, navy, abu, olive = auto tegas 3. *Rapi dari ujung rambut*: Rambut, kuku, sepatu bersih. Berantakan = wibawa drop 4. *Jangan kebanyakan aksesoris*: 1 jam tangan cukup ### *Hashtag #BadDay Edition* Kalau mau post OOTD pas lagi bad day tapi tetep berwibawa: #BerwibawaDulu BadDayKemudian #OutfitTegas #clean look gel - @khridoyvai123455"/>

@khridoyvai123455: —আমা'র বন্ধু"দের কাছ থে-কে শিখে"ছি-🥹❤️‍🩹outfit cowok berwibawa" buat ngatasin_bad day_ ya?😎 Biar tetep keliatan tegas + pede walau lagi_bad mood_, kuncinya: simpel, rapi, dan warnanya netral. Outfit yang berwibawa = bikin orang auto segan. ### 3 Formula Outfit Cowok Berwibawa Anti Bad Day 1. Smart Casual CEO Mode* Buat kuliah, kerja, atau nongkrong tapi tetep disegani Atasan: Kemeja oxford polos warna navy, hitam, atau putih. Gulung lengan dikit. Bawahan: Celana chino/ankle pants warna khaki, charcoal, atau hitam. No sobek-sobek. Sepatu: Loafers, chelsea boots, atau sneakers putih bersih. Extra: Jam tangan kulit/steel + kacamata hitam. Vibes: Tenang tapi dominan. Bad day langsung minggir. 2. Monokrom Minimalist Paling gampang tapi efeknya kuat Atasan: Kaos crew neck/henley hitam fit di badan, jangan kebesaran Bawahan: Celana bahan hitam atau jeans black wash slim fit Outer: Overshirt atau chore jacket warna senada Sepatu: Boots atau sneakers full black Vibes: Misterius, fokus, nggak banyak drama. 3. Old Money Clean Look Keliatan mahal tanpa logo gede Atasan: Polo shirt rapi atau kemeja linen warna earth tone: olive, cream, mocca Bawahan: Celana bahan straight cut warna beige/off-white Sepatu: White sneakers premium atau penny loafers Extra: Ikat pinggang kulit, rambut klimis rapi Vibes: Dewasa, berkelas, bad day jadi nggak berani ganggu. ### Kunci Berwibawa Biar Bad Day Kalah: 1. Fit is king: Baju yang pas di badan > baju mahal kebesaran 2. Warna gelap & netral: Hitam, navy, abu, olive = auto tegas 3. Rapi dari ujung rambut: Rambut, kuku, sepatu bersih. Berantakan = wibawa drop 4. Jangan kebanyakan aksesoris: 1 jam tangan cukup ### Hashtag #BadDay Edition Kalau mau post OOTD pas lagi bad day tapi tetep berwibawa: #BerwibawaDulu BadDayKemudian #OutfitTegas #clean look gel

꧁꧅๖ۣۣۜ Jibon༻꧂☀≡❤️

Open In TikTok:

Region: BD

Sunday 14 June 2026 05:51:31 GMT

259698

9176

269

765

Music

Download

No Watermark .mp4 (0MB) Watermark .mp4 (0MB) Music .mp3

Comments

⚔️🇧🇩শেরপুরে ছেলে বাবু 🇧🇩⚔️ :

বন্ধু বলতে কিছু হয় না,,,,, 😭😭😭

2026-06-15 09:31:26

10

মায়াবতী :

ছেলেদের বন্ধুত্ব এরকম হই , আগে ভাবতাম না 😞😞😞

2026-06-15 14:09:42

2

🇧🇷🇧🇷@@foysal@@🇧🇷🇧🇷 :

আমার জীবনে এমন হয়েছে

2026-06-15 12:43:43

1

👉ধ্বংসাবতী👈 :

সবাই এক হয় না ভাইয়া 🥰

2026-06-15 07:30:37

1

☂⎯͢⎯⃝ⅅᎫ সা্ঁফি্ঁ──☂❥  ‣ :

সেম আমার সাথেও একি ঘটো না

2026-06-15 13:16:43

1

শান্ত ছেলে :

যেই বন্ধুটাকে আমি আমার জীবনের সবচেয়ে বেশি ভালবাসতাম সেই বন্ধুটা আমার সাথে কথা বলে না এখন কিন্তু পুরানো স্মৃতিগুলো মনে পড়লে আমার চোখের পানি ধরে রাখতে পারি না সবাই বলতো এত মিশিস না 🥺🥺🥺

2026-06-15 12:06:35

1

মোঃ হাসান মাহমুদ :

ভাই আমার ছোটবেলার বন্ধু হ্যাঁ ও বিশ্বাস তৈরি করছে নিজের স্বার্থ নিয়ে চলছে বন্ধু ছোটবেলার দুজনের সাথে বড় হইছে

2026-06-15 10:56:40

1

☠(Rh Tamim)☠ :

হুম 🥺🥺🥺

2026-06-15 06:28:10

2

Moni @333 :

কংগ্রাচুলেশন 🥰🥰🥰

2026-06-15 08:47:46

2

Md,,Bidul Mondal :

বন্ধু বলে কিন্তু নাই কিন্তু ভাই বস বন্ধু এইক না আমার সাথে এমন হয়েছে,,,, 🤣🤣🤣

2026-06-15 09:05:00

1

Jahori Islam99 :

ঠিক😔😔😔😔😔

2026-06-15 13:51:58

0

MD Tanim❤️❤️❤️ :

ভাই একটু সাপোর্ট করবেন প্লিজ প্লিজ প্লিজ

2026-06-14 17:19:41

2

⎯͢♡𝐘𝐨𝐮𝐫𓆩ꜱᴀʙʙɪʀ𓆪𐙚♡🌷 :

বন্ধু তো বলতে কিছু হয় না 😅💔

2026-06-15 14:17:50

0

Rubel khan :

😭😭😭একদম ঠিক

2026-06-15 11:34:31

0

🥰أحمد حسن🥰 :

2026-06-14 17:29:36

3

Shazan Mia :

বন্ধু এরকম হয়না এটা বোল আমি দেখেছি আমার বন্ধু আমার জন্য জীবনও দিতে রাজি😊

2026-06-15 04:26:04

4

6323 :

ঠিক

2026-06-15 14:30:09

0

SH Mostakim :

হুম দোস্ত ঠিক যেমন আমার সাথে হয়েছে

2026-06-15 16:10:31

0

mdsagorislam4030 :

amar sate o krche

2026-06-15 15:18:56

1

Mohammed juwel❤️ :

R8

2026-06-15 15:02:29

0

To see more videos from user @khridoyvai123455, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

#funnyvideo #relatablememes #comedy #laughoutloud #viral

#funnyvideo #relatablememes #comedy #laughoutloud #viral

Я почула цю історію від своєї тітки, яка все життя прожила в маленькому селі. Розповіла вона її якось увечері, коли ми сиділи на ґанку й дивилися, як над сусідським обійстям кружляють лелеки. «Бачиш отих двох? — сказала вона. — А я знала пару, через яку досі не можу спокійно дивитися в небо восени». І почала розповідати. А я слухала й не могла повірити, що таке буває насправді. Тож сідайте зручніше. Бо ця історія про птаха, але насправді — про щось значно більше. Один момент, що змінив усе Усе сталося давно, ще на початку дев'яностих. Десь у заплавах біля річки, серед очерету й вологих лук, паслася зграя лелек. Звичайний осінній день, коли птахи нагулюють сили перед довгою дорогою на південь. І серед них була одна лелека — біла, струнка, з довгими червоними ногами. Звали її потім Маруся, бо хтось із сільських так прозвав, і прізвисько прилипло. А тоді пролунав гучний звук. Чи то мислuвeць не розгледів, чи то просто не подумав — хто тепер скаже. Але дробина влучила Марусі в крило. Птаха впала в траву, і зграя злетіла без неї, налякана, у небо. Маруся залишилася лежати сама серед прохолодного осіннього поля, і над нею пливли хмари, а десь високо вже відлітали її родичі — туди, куди вона більше ніколи не змогла би дістатися. Крило було понівечене так, що про польоти не йшлося. Кістка зрослася неправильно, м'язи більше не слухалися. Лелека, яка народжена для неба, тепер не могла навіть перелетіти через паркан. Здавалося, що це кінець. Бо що чекає на такого птаха восени, коли холоди вже стукають у двері, а свої полетіли за тисячі кілометрів? Старий, який не пройшов повз У тому ж селі жив дід Тарас. Самотній пенсіонер, років за сімдесят, з натрудженими руками й добрими, трохи сумними очима. Дружину поховав давно, діти роз'їхалися по містах, і дні його тяглися повільно й тихо — город, кури, стара груша під вікном і телевізор, що частіше шипів, ніж показував. Того дня він ішов додому повз поле й побачив у траві щось біле. Підійшов ближче — лелека. Жива, але ледь ворушиться, крило волочиться по землі. Інший, може, махнув би рукою: природа, мовляв, сама розбереться. Але дід Тарас не зміг просто піти. Він зняв стару куртку, обережно загорнув птаха й поніс додому. Усю дорогу Маруся не пручалася — наче відчувала, що цей чоловік не зробить їй зла. Удома він зробив їй гніздо зі старого ящика й сіна, поставив миску з водою. Спершу вона нічого не їла, тільки дивилася на нього круглим чорним оком. Дід Тарас сідав поруч на ослінчик і тихо примовляв: «Нічого, дівчинко. Перезимуємо якось. І не таке переживали». І вони перезимували. Як виходжують крилатого друга Догляд за дикою лелекою — це вам не котика погодувати. Тарас і сам спершу не знав, що робити. Ходив до старого ветеринара в сусіднє село, питав поради, читав, що міг. Лелека — птах рибоїдний, їй потрібні риба, жаби, дрібні гризуни. Влітку це не проблема, а от узимку… Дід ловив дрібну рибу, де міг. Купував у магазині мойву, різав на шматочки. Сусіди, дізнавшись про незвичного мешканця, почали підкидати то рибки, то ще чогось. Хтось приносив сире м'ясо, хтось — яйце. Усе село потроху прийняло Марусю як свою. А найголовніше — Тарс зробив так, щоб птаха перезимувала в теплі. Узимку наші морози не для тропічного гостя, тож лелека жила в утепленому курнику, а в найлютіші дні — навіть у сінях біля печі. Дід стелив їй сіно, стежив, щоб не було протягів, і щовечора перевіряв, чи не змерзла. Так минула перша зима. Потім друга. Маруся звикла до людини, ходила за дідом по двору, як цуценя, стукала дзьобом у шибку, коли хотіла їсти. Вона стала для старого справжньою родиною. Дім, де колись було порожньо й тихо, знову наповнився життям. Але найдивовижніше було попереду. Він повернувся Настала весна. Дід Тарас порався на городі, коли почув над головою знайоме клекотання. Підняв очі — і завмер. На дах хати сідав лелека. Великий, дужий, з чорно-білими крилами. Він сів на старе гніздо, яке колись звили лелеки на стовпі біля хати, і почав клекотати — голосно, наполегливо, наче когось кликав.

Я почула цю історію від своєї тітки, яка все життя прожила в маленькому селі. Розповіла вона її якось увечері, коли ми сиділи на ґанку й дивилися, як над сусідським обійстям кружляють лелеки. «Бачиш отих двох? — сказала вона. — А я знала пару, через яку досі не можу спокійно дивитися в небо восени». І почала розповідати. А я слухала й не могла повірити, що таке буває насправді. Тож сідайте зручніше. Бо ця історія про птаха, але насправді — про щось значно більше. Один момент, що змінив усе Усе сталося давно, ще на початку дев'яностих. Десь у заплавах біля річки, серед очерету й вологих лук, паслася зграя лелек. Звичайний осінній день, коли птахи нагулюють сили перед довгою дорогою на південь. І серед них була одна лелека — біла, струнка, з довгими червоними ногами. Звали її потім Маруся, бо хтось із сільських так прозвав, і прізвисько прилипло. А тоді пролунав гучний звук. Чи то мислuвeць не розгледів, чи то просто не подумав — хто тепер скаже. Але дробина влучила Марусі в крило. Птаха впала в траву, і зграя злетіла без неї, налякана, у небо. Маруся залишилася лежати сама серед прохолодного осіннього поля, і над нею пливли хмари, а десь високо вже відлітали її родичі — туди, куди вона більше ніколи не змогла би дістатися. Крило було понівечене так, що про польоти не йшлося. Кістка зрослася неправильно, м'язи більше не слухалися. Лелека, яка народжена для неба, тепер не могла навіть перелетіти через паркан. Здавалося, що це кінець. Бо що чекає на такого птаха восени, коли холоди вже стукають у двері, а свої полетіли за тисячі кілометрів? Старий, який не пройшов повз У тому ж селі жив дід Тарас. Самотній пенсіонер, років за сімдесят, з натрудженими руками й добрими, трохи сумними очима. Дружину поховав давно, діти роз'їхалися по містах, і дні його тяглися повільно й тихо — город, кури, стара груша під вікном і телевізор, що частіше шипів, ніж показував. Того дня він ішов додому повз поле й побачив у траві щось біле. Підійшов ближче — лелека. Жива, але ледь ворушиться, крило волочиться по землі. Інший, може, махнув би рукою: природа, мовляв, сама розбереться. Але дід Тарас не зміг просто піти. Він зняв стару куртку, обережно загорнув птаха й поніс додому. Усю дорогу Маруся не пручалася — наче відчувала, що цей чоловік не зробить їй зла. Удома він зробив їй гніздо зі старого ящика й сіна, поставив миску з водою. Спершу вона нічого не їла, тільки дивилася на нього круглим чорним оком. Дід Тарас сідав поруч на ослінчик і тихо примовляв: «Нічого, дівчинко. Перезимуємо якось. І не таке переживали». І вони перезимували. Як виходжують крилатого друга Догляд за дикою лелекою — це вам не котика погодувати. Тарас і сам спершу не знав, що робити. Ходив до старого ветеринара в сусіднє село, питав поради, читав, що міг. Лелека — птах рибоїдний, їй потрібні риба, жаби, дрібні гризуни. Влітку це не проблема, а от узимку… Дід ловив дрібну рибу, де міг. Купував у магазині мойву, різав на шматочки. Сусіди, дізнавшись про незвичного мешканця, почали підкидати то рибки, то ще чогось. Хтось приносив сире м'ясо, хтось — яйце. Усе село потроху прийняло Марусю як свою. А найголовніше — Тарс зробив так, щоб птаха перезимувала в теплі. Узимку наші морози не для тропічного гостя, тож лелека жила в утепленому курнику, а в найлютіші дні — навіть у сінях біля печі. Дід стелив їй сіно, стежив, щоб не було протягів, і щовечора перевіряв, чи не змерзла. Так минула перша зима. Потім друга. Маруся звикла до людини, ходила за дідом по двору, як цуценя, стукала дзьобом у шибку, коли хотіла їсти. Вона стала для старого справжньою родиною. Дім, де колись було порожньо й тихо, знову наповнився життям. Але найдивовижніше було попереду. Він повернувся Настала весна. Дід Тарас порався на городі, коли почув над головою знайоме клекотання. Підняв очі — і завмер. На дах хати сідав лелека. Великий, дужий, з чорно-білими крилами. Він сів на старе гніздо, яке колись звили лелеки на стовпі біля хати, і почав клекотати — голосно, наполегливо, наче когось кликав.

Buenas noches desde @amoreyugen aquí estamos terminado la semana 🖤

Buenas noches desde @amoreyugen aquí estamos terminado la semana 🖤

мурмяу

Billori 🔥 #fypシ #alizehjamali #viral #xyzbca

Billori 🔥 #fypシ #alizehjamali #viral #xyzbca

ใครบอกคะว่าไม่รัก💋เพลงลงสตอรี่🌼#ร้องไปเรื่อย

ใครบอกคะว่าไม่รัก💋เพลงลงสตอรี่🌼#ร้องไปเรื่อย

About

Robot
API

Legal

Privacy Policy