@abdulanimalrescue: #flyyyyyyyyyyyyy #netherlands #australia

Abdul Animal Rescue
Abdul Animal Rescue
Open In TikTok:
Region: UG
Friday 19 June 2026 14:21:31 GMT
483
148
7
19

Music

Download

Comments

_hasan_0209
. :
May Allah help you
2026-06-19 18:59:08
1
outre46
caca :
https://vt.tiktok.com/ZSQcebFfM/
2026-06-19 19:58:13
1
juan200803
Juan de Dios :
https://vt.tiktok.com/ZSQvC9CAw/
2026-06-19 15:22:36
0
sofaf983
Sonik👑 :
❤️❤️❤️
2026-06-19 18:42:24
1
tigrinost
tigrinost :
❤️❤️❤️
2026-06-19 17:08:38
1
To see more videos from user @abdulanimalrescue, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Прикольні люди, які «не в темі» чогось, але своє «фу» висказати треба. Мене це не бісить. Не дивує і не викликає нічого окрім усмішки.  От сидиш ти на стільчику, нікого не чіпаєш пахнеш Frédéric Malle “Music for a while”, який пахне мені особисто дуже гарною лавандою і ніби віниловою пластинкою, трохи солодко, різко але лаванда, це найгарніша лаванда яку я чула. І ця лаванда мене в стресових ситуаціях дуже заспокоює. І хтось заходить в кімнату і такий «фу!!! Тут що кицька насцяла?». І ти розумієш, що це камінь в твою сторону. Але прикол от в чому. Мені так неперевершено пофігу. Мені це навіть лестить, якщо чесно. Бо я розумію, що їм не сподобались в композиції ананас і пачулі. Та і похуй, якщо чесно.  Або ж «Фу! Ти що хвора? Від тебе за кілометр несе маззю зірочка!». Яка «зірочка»? Яка «мазь»? Це неймовірно гарна тубероза в Aldebaran. Космічна. Кришталева. Вона нагадує мені пізню весну і якусь внутрішню гармонію і силу.  Чи « О, Боже! Ти смердиш жуком «вонючкою»». Так! Саме жуком! Саме вонючкою! І пишаюся цим! Бо я знаю що це давана, пачулі, шкіра і бальзам ялиці дали такий ефект. І для мене це не жук, і навіть на краплинку не схоже для мене на якогось жука. Бо вдихаючи Chandigarh Express я бачу щось значно більше.  Для мене кожен запах це спогад у флаконі. Старий, новий.  Я не люблю дешеві синтетичні парфуми. Вони пахнуть нічим. Вони пусті і бездушні. Ніякі.  Я пригадую квартиру у Вінниці. Балкон, який весь поріс виноградом на четвертому поверсі. Балкон старий, обшитий деревом. І влітку стара розтріскування фарба на цьому дереві починала грітись і пахнути, і сухе дерево під фарбою пригадувало, що колись і воно було лісом. Заходиш на балкон, і вдихаєш. Запах літа, запах деревини і фарби, запах мастила у скрині з інструментами дідуся і різні деталі, мідна проволока, резина. Пил, і неймовірний аромат сушених трав. Які висіли і сушилися на сонечку. Ти кидаєш на підлогу велике мʼяке одіяло, подушку, кладеш поруч бергамотовий чай і починаєш читати книжку. Якщо пощастить, то можливо хтось щось спече…І до чаю буде ще цукрова пампушка, яка пахне карамеллю.  Запах свіжо покладеного асфальту викликає у мене бажання відкусити шматочок 🫣😄😄 А ще я обожнюю запах фарби і розчинників. Але дуже в міру, бо в мене від них сильно болить голова.  Тому ні. Я не буду носити парфуми від Quess чи Zara. Можливо для когось вони і класні. Для мене вони синтетичні, якісь поверхневі. Вони не торкаються нічого всередині мене.  Така історія.
Прикольні люди, які «не в темі» чогось, але своє «фу» висказати треба. Мене це не бісить. Не дивує і не викликає нічого окрім усмішки. От сидиш ти на стільчику, нікого не чіпаєш пахнеш Frédéric Malle “Music for a while”, який пахне мені особисто дуже гарною лавандою і ніби віниловою пластинкою, трохи солодко, різко але лаванда, це найгарніша лаванда яку я чула. І ця лаванда мене в стресових ситуаціях дуже заспокоює. І хтось заходить в кімнату і такий «фу!!! Тут що кицька насцяла?». І ти розумієш, що це камінь в твою сторону. Але прикол от в чому. Мені так неперевершено пофігу. Мені це навіть лестить, якщо чесно. Бо я розумію, що їм не сподобались в композиції ананас і пачулі. Та і похуй, якщо чесно. Або ж «Фу! Ти що хвора? Від тебе за кілометр несе маззю зірочка!». Яка «зірочка»? Яка «мазь»? Це неймовірно гарна тубероза в Aldebaran. Космічна. Кришталева. Вона нагадує мені пізню весну і якусь внутрішню гармонію і силу. Чи « О, Боже! Ти смердиш жуком «вонючкою»». Так! Саме жуком! Саме вонючкою! І пишаюся цим! Бо я знаю що це давана, пачулі, шкіра і бальзам ялиці дали такий ефект. І для мене це не жук, і навіть на краплинку не схоже для мене на якогось жука. Бо вдихаючи Chandigarh Express я бачу щось значно більше. Для мене кожен запах це спогад у флаконі. Старий, новий. Я не люблю дешеві синтетичні парфуми. Вони пахнуть нічим. Вони пусті і бездушні. Ніякі. Я пригадую квартиру у Вінниці. Балкон, який весь поріс виноградом на четвертому поверсі. Балкон старий, обшитий деревом. І влітку стара розтріскування фарба на цьому дереві починала грітись і пахнути, і сухе дерево під фарбою пригадувало, що колись і воно було лісом. Заходиш на балкон, і вдихаєш. Запах літа, запах деревини і фарби, запах мастила у скрині з інструментами дідуся і різні деталі, мідна проволока, резина. Пил, і неймовірний аромат сушених трав. Які висіли і сушилися на сонечку. Ти кидаєш на підлогу велике мʼяке одіяло, подушку, кладеш поруч бергамотовий чай і починаєш читати книжку. Якщо пощастить, то можливо хтось щось спече…І до чаю буде ще цукрова пампушка, яка пахне карамеллю. Запах свіжо покладеного асфальту викликає у мене бажання відкусити шматочок 🫣😄😄 А ще я обожнюю запах фарби і розчинників. Але дуже в міру, бо в мене від них сильно болить голова. Тому ні. Я не буду носити парфуми від Quess чи Zara. Можливо для когось вони і класні. Для мене вони синтетичні, якісь поверхневі. Вони не торкаються нічого всередині мене. Така історія.

About