@giadinhdona: Đầu tư gần 40 củ cho một em robot hút bụi liệu có xứng đáng? #Giadinhdona #DysonVN #Dysonhome @Dyson Vietnam

Gia Đình Đô Na

Open In TikTok:

Region: VN

Tuesday 23 June 2026 11:53:02 GMT

3144

20

1

10

Music

Download

No Watermark .mp4 (7.72MB) No Watermark(HD) .mp4 (5.38MB) Watermark .mp4 (8.32MB) Music .mp3

Comments

Ny Chau :

qufjjgeghwfgdhrebyfehywxekcgsysvgwoevyegfentgwgrwj8sfegtdgrtsgdrgusuf9

2026-07-06 01:00:30

0

To see more videos from user @giadinhdona, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Kalau dari cuplikannya aja sudah semisterius ini, kebayang nggak film lengkapnya bakal seperti apa? #BahayaJadiMunafik #MunafiknyaIndo #Filmmunafik #MunafikMelawanIblis #AryaSaloka

Kalau dari cuplikannya aja sudah semisterius ini, kebayang nggak film lengkapnya bakal seperti apa? #BahayaJadiMunafik #MunafiknyaIndo #Filmmunafik #MunafikMelawanIblis #AryaSaloka

rizz

#estadosunidos🇺🇸 #mexico🇲🇽 #viral #viraltiktok #video

#estadosunidos🇺🇸 #mexico🇲🇽 #viral #viraltiktok #video

ОЛЕШКИ. МІСТО, ЯКЕ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ В ТИШІ… Є міста, про які ми говоримо щодня. А є міста, про які страшно говорити — бо за кожним словом стоять люди. Олешки. Херсонщина. Україна. Сьогодні там не просто важко. Там люди голодують. Місто фактично опинилося в гуманітарній блокаді. Нових поставок продуктів немає з кінця травня. Дороги заміновані, перебувають під контролем російських військ та їхніх дронів. Завезти їжу надзвичайно небезпечно. Виїхати — для багатьох практично неможливо. Колись тут жили понад 24 тисячі людей. Сьогодні в Олешках залишаються тисячі цивільних — серед них діти, літні та маломобільні люди. І вони просто намагаються вижити. Їжа закінчується. Ліків немає. Із водою проблеми. Світла та нормальних умов для життя немає. Люди шукають будь-яку можливість знайти їжу. Чекають на продукти. Вирощують те, що ще можна виростити. Полюють на диких птахів. Економлять кожну крупинку, кожну банку консервації, кожен шматок хліба. У XXI столітті. В Україні. І найстрашніше — за кілька кілометрів від них є життя. Є магазини. Є хліб. Є вода. Є ліки. А вони — відрізані. Людина може пережити багато: холод, страх, вибухи, окупацію, втрату дому. Але коли в матері немає чим нагодувати дитину, коли літня людина не має ліків, коли в будинку порожній холодильник і ти не знаєш, де взяти їжу завтра — це вже не просто війна. Це боротьба за саме право залишитися живим. Олешки пережили окупацію. Пережили страшне затоплення після підриву Каховської ГЕС. Пережили роки страху. А тепер місто опинилося перед ще одним випробуванням — голодом. І ми не маємо права зробити вигляд, що не знаємо про це. Бо за словом «Олешки» — не просто точка на карті. Там чиїсь мами. Чиїсь діти. Чиїсь бабусі й дідусі. Чиїсь домівки. Чиєсь життя. Люди, які просто хочуть їсти. Хочуть води. Хочуть ліків. Хочуть вийти з цього пекла живими. Сьогодні Олешки потребують не мовчання. Їм потрібен гуманітарний коридор. Їм потрібна їжа. Їм потрібні ліки. Їм потрібна евакуація. Їм потрібен шанс на життя. Нехай про Олешки почують. Бо найстрашніше для міста, яке помирає, — не тільки відсутність їжі. Найстрашніше — коли світ знає про це і мовчить. 🕯️ Олешки, ми вас бачимо. Ми про вас знаємо. Ми не маємо права вас забути. #Олешки #Херсонщина #ЛюдиГолодують #НеМовчіть #ДопоможітьОлешкам

ОЛЕШКИ. МІСТО, ЯКЕ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ В ТИШІ… Є міста, про які ми говоримо щодня. А є міста, про які страшно говорити — бо за кожним словом стоять люди. Олешки. Херсонщина. Україна. Сьогодні там не просто важко. Там люди голодують. Місто фактично опинилося в гуманітарній блокаді. Нових поставок продуктів немає з кінця травня. Дороги заміновані, перебувають під контролем російських військ та їхніх дронів. Завезти їжу надзвичайно небезпечно. Виїхати — для багатьох практично неможливо. Колись тут жили понад 24 тисячі людей. Сьогодні в Олешках залишаються тисячі цивільних — серед них діти, літні та маломобільні люди. І вони просто намагаються вижити. Їжа закінчується. Ліків немає. Із водою проблеми. Світла та нормальних умов для життя немає. Люди шукають будь-яку можливість знайти їжу. Чекають на продукти. Вирощують те, що ще можна виростити. Полюють на диких птахів. Економлять кожну крупинку, кожну банку консервації, кожен шматок хліба. У XXI столітті. В Україні. І найстрашніше — за кілька кілометрів від них є життя. Є магазини. Є хліб. Є вода. Є ліки. А вони — відрізані. Людина може пережити багато: холод, страх, вибухи, окупацію, втрату дому. Але коли в матері немає чим нагодувати дитину, коли літня людина не має ліків, коли в будинку порожній холодильник і ти не знаєш, де взяти їжу завтра — це вже не просто війна. Це боротьба за саме право залишитися живим. Олешки пережили окупацію. Пережили страшне затоплення після підриву Каховської ГЕС. Пережили роки страху. А тепер місто опинилося перед ще одним випробуванням — голодом. І ми не маємо права зробити вигляд, що не знаємо про це. Бо за словом «Олешки» — не просто точка на карті. Там чиїсь мами. Чиїсь діти. Чиїсь бабусі й дідусі. Чиїсь домівки. Чиєсь життя. Люди, які просто хочуть їсти. Хочуть води. Хочуть ліків. Хочуть вийти з цього пекла живими. Сьогодні Олешки потребують не мовчання. Їм потрібен гуманітарний коридор. Їм потрібна їжа. Їм потрібні ліки. Їм потрібна евакуація. Їм потрібен шанс на життя. Нехай про Олешки почують. Бо найстрашніше для міста, яке помирає, — не тільки відсутність їжі. Найстрашніше — коли світ знає про це і мовчить. 🕯️ Олешки, ми вас бачимо. Ми про вас знаємо. Ми не маємо права вас забути. #Олешки #Херсонщина #ЛюдиГолодують #НеМовчіть #ДопоможітьОлешкам

About

Robot
API

Legal

Privacy Policy