Тетяна :
Мені було десь 5-6 років, коли я лягла біля берегу на матрац позасмагати. Підняла голову, а вже глибоко. Я зрозуміла, що якщо зістрибну, то до медуз. Було купа їх. І хоч я вміла плавати, проте боялась тих медуз. Так мене потрошку все далі відносило, а страх сковував. Пощастило, що на великій глибині, коли вже нікого взагалі не було поруч, якась жіночка запливла на велику глибину і попросилась потриматися за матрац, бо заморилася пливти назад. Я думаю, вона зрозуміла, що відбувається, і просто не хотіла мене лякати, але тримала, щоб далі мене не віднесло. Тим часом батьки роздуплились і батько з другом попливли за мною. Коли вони дістались до мене, то вже не діставали дна. А вони десь 180-190. Море таке, що далеко треба пливти для такої глибини, я ледь бачила пляж. І шо ви думаєте. Мене наказали, бо я уплила 👍 я винувата, а не вони недогледіли 😅
2026-07-27 19:46:34