@leslycastillo400: #paratiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii #🤷‍♀️🤷‍♀️

️Less😝
️Less😝
Open In TikTok:
Region: GT
Friday 10 July 2026 18:09:32 GMT
652
65
1
2

Music

Download

Comments

To see more videos from user @leslycastillo400, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Кажуть, що людина може звикнути до всього. До іншої країни. До іншої мови. До інших міст, доріг і людей. Але є речі, до яких, мабуть, неможливо звикнути ніколи. До відсутності свого рідного краю. Для когось це шум карпатського лісу. Для когось — безкраї степи. Для когось — поля, річка за селом чи стара дорога, якою колись ходив до школи. Дивишся, як сонце повільно заходить за обрій, і розумієш: рідний край — це не просто місце на карті. Це те, що людина носить у собі все життя. Саме тому багато хто, живучи далеко від дому, інколи прокидається серед ночі й раптом згадує не великі міста і не зароблені гроші. А запах землі після дощу. Тінь старого саду. Вечірнє небо над рідним селом. І голоси тих, кого вже, можливо, давно немає поруч. Мабуть, справжню ціну рідного краю людина починає розуміти не тоді, коли живе поруч із ним. А тоді, коли між ними з’являються сотні або тисячі кілометрів. І, мабуть, найбільша людська туга — це не за молодістю і не за минулим. А за тим рідним краєм, який назавжди залишився частиною твоєї душі. Бо є місця, від яких можна поїхати. Але неможливо піти назавжди…
Кажуть, що людина може звикнути до всього. До іншої країни. До іншої мови. До інших міст, доріг і людей. Але є речі, до яких, мабуть, неможливо звикнути ніколи. До відсутності свого рідного краю. Для когось це шум карпатського лісу. Для когось — безкраї степи. Для когось — поля, річка за селом чи стара дорога, якою колись ходив до школи. Дивишся, як сонце повільно заходить за обрій, і розумієш: рідний край — це не просто місце на карті. Це те, що людина носить у собі все життя. Саме тому багато хто, живучи далеко від дому, інколи прокидається серед ночі й раптом згадує не великі міста і не зароблені гроші. А запах землі після дощу. Тінь старого саду. Вечірнє небо над рідним селом. І голоси тих, кого вже, можливо, давно немає поруч. Мабуть, справжню ціну рідного краю людина починає розуміти не тоді, коли живе поруч із ним. А тоді, коли між ними з’являються сотні або тисячі кілометрів. І, мабуть, найбільша людська туга — це не за молодістю і не за минулим. А за тим рідним краєм, який назавжди залишився частиною твоєї душі. Бо є місця, від яких можна поїхати. Але неможливо піти назавжди…

About