@niki_niki_bum.18: #creatorsearchinsights

Ольга Різак :

Цікаво було дізнатись про Албанію.

Vadim Glhanuk :

Слов'яни з'явилися на території сучасної Албанії під час Великого розселення слов'ян у VI–VII століттях нашої ери.Поява слов'янських племен кардинально змінила карту Балканського півострова і суттєво вплинула на долю місцевих іллірійців. Цей історичний процес відбувався у кілька етапів:Витіснення в гори: Масові хвилі слов'янських переселенців займали родючі низини, долини річок та узбережжя. Корінне іллірійське (давньоалбанське) населення було змушене відступити у важкодоступні високогірні райони Албанських Альп. Саме ця ізоляція в горах допомогла предкам албанців зберегти свою унікальну мову, культуру та уникнути повної асиміляції (слов'янізації).Часткове змішування: Ті іллірійські групи, які залишилися жити на рівнинах поруч із прибульцями, поступово змішувалися зі слов'янами. Сучасні генетичні дослідження показують, що в крові албанців є певна частка слов'янського компонента, хоча основа залишається палеобалканською (іллірійською).Слов'янські завоювання середньовіччя: Пізніше, у IX–XIV століттях, території Албанії опинялися під контролем потужних слов'янських держав — спочатку Першого Болгарського царства, а згодом Сербського царства Стефана Душана.Сліди в географічних назвах: Найяскравішим свідченням тривалого проживання слов'ян на албанських землях є топоніми. Досі багато албанських міст і сіл мають суто слов'янські за походженням назви: Поградець (від «під градцом»), Черменіка, Берат (перша назва — Белград), Воскопоя та сотні інших назв річок і долин.

Hunter :

Хоч довге відео але дуже цікаво було послухати!

stapel4 :

а мадяри кому родичі? к них теж мова не схожа на мови найближчих сусідів.

Petryxa :

Ірина Слабоспицька :

Албанська схожа на румунську. Не кажу що прям схоже, але будучи там чула багато рум слів в мові.

Кatarina Larina :

Я українська албанка

Misha :

+ Слава Україні!!!

Ser70n :

чудово

Варяг ua🏴‍☠️🇺🇦 :

+🇺🇦

user75654295083 :

+

Ель Жужа :

Слава Україні! 🇺🇦

lilipetrova628 :

+

igor_bogdanets :

🥰

artist_smehyukin :

Ефремов писал, что в будущем все люди станут космополитами

Сын Митры. :

а во всех коментариях есть албанцы?

Sergo Komar :

Все буде Украина 🥰🥰🥰💪💪💪

Vadim Glhanuk :

Історичний та культурний впливНаціональний міф: Іллірійські воїни та мореплавці є фундаментом етногенезу албанців. Їхня боротьба з Римом трактується як першоджерело албанського вільнолюбного духу.Культ Тевти: Королева Тевта залишається національною героїнею. Її ім'я є одним із найпопулярніших жіночих імен в Албанії, символізуючи силу та жіночу незалежність.Державні символи: Профіль королеви Тевти викарбуваний на сучасній албанській монеті номіналом 100 лек.Морські традиції: Швидкі іллірійські кораблі лембуси та лібурни дали поштовх розвитку суднобудування у прибережних містах на кшталт Дурреса та Вльори.Археологічний туризм: Фортеці стародавніх іллірійців, які служили базами для нападів, сьогодні приваблюють тисячі туристів у Шкодері та Лежі.

Євген :

Марта Голодюк :

ДЯКУЮ

f535f :

Laba.Band :

Слава Україні 🇺🇦💪

Kabrini :

розкішний нарід

Vadim Glhanuk :

Сучасні албанці вважаються прямими нащадками стародавніх іллірійців — племен, що населяли західну частину Балканського півострова. Іллірійці справді були вправними мореплавцями, а їхнє піратство було не просто злочином, а цілком законним і почесним промислом.Ось найцікавіші факти про цю епоху:Королева-піратка: Найвідомішою правителькою іллірійців була Тевта (правила у 231-227 роках до нашої ери). Вона офіційно підтримувала своїх піратів, дозволяючи їм грабувати торговельні кораблі по всьому Середземному та Іонічному морям.Легендарні кораблі: Для нападів іллірійці будували легкі та дуже швидкі судна, які називалися лембус (грец. λέμβος). Їхня маневреність дозволяла легко переслідувати повільні торгові кораблі.Війна з Римом: Діяльність іллірійських піратів настільки заважала римській торгівлі, що Римська республіка розпочала тривалу серію війн. В результаті війни королева Тевта була змушена підписати мир і втратити контроль над більшістю узбережжя.

Олександр Денисюк :

брудна країна