je•_•elly :
я зараз в шостому класі, коли я була в 2 - 3 то мене ніхто не любив від слова зовсім. Я зараз поясню чому:
в молодшій школі мені було 7-8 років , а брату 12-13 , і ми дуже любили дурачитись , я думала що в школі тоже так можна , і почала грати з своїми однокласниками в гру під назвою " левина варта " , це на секунду такий мультик , ну і я любила бути Фулі , це гепард . Коли я грала за неї то я нападала на братові ноги, а в школі декілька разів зробила так само , і зі мною перестали дружити майже всі одноклассники, я тоді не розуміла чого всі так різко почали мене остерігатися , до одного випадку...
Я грала з подругами і одним другом в нашу любиму гру ( її назва вже була згадана зверху ) і я грала знову за Фулі, ми бігли за " гієною " , тобто нашим другом , і я чую , що хтось за нами , обертаюсь , а там однокласник. Він посміхнувся і штовхнув мене , я тоді вже мала складне дитинство , і не стримала сліз . Ми з подругами пішли до вчительки і сказали що мене штовхнув однокласник , вона сказала , що я сама винна , бо я колись чіплялась до інших , а він мстить мені , я побігла в кут біля своєї шафи і розплакалась ще сильніше , а потім витерла сльози і мусила йти на інший урок . Дякую, Оксана Степанівна , за зруйновану психіку !
2026-07-26 21:42:15