Nastya🐆 :
Моя мама з татом теж на це повелися, моя бабуся суазала їм , що будинок з часом вона перепише на тата і це все їх. Що ви ж мої діти, і тд. Мої батьки там зробили ремонт (там нічого не було, просто битонні стіни , видно труби , ні меблів , від слова НІЧОГО) , в подвірʼї постелили асфальт, щоб можна було нормально ходити і їздити машиною, поставили забом, бо там був просто деревʼяний, а вони зробили гарні ворота, і на них було велике число 25 (номер будинку) , прожили ми там років 9. А потім в один прекрасний день, коли мама йшла на роботу, а тато вже тоді поїхав на роботу, бабуся приїхала і сказала «кйобані матері з хати». Мама в сльозах дзвонить тату, він приїжджає, але бабусі всеодно, в той ще день ви збираємо половину речей (в тата бус) і їдемо в село (там будувався будинок, планували типу дачі, ну знаєте, так щоб приїхати на шашлики, в заміський двоповерховий дім, він був на стадії, типу зроблено майже перший поверх, просто не було всіх меблів). З того часу пройшло більше 10 років, я живу окремо, батьки в тому будинку, з бабусею живемо в одному місті, але з того часу не спілкуємось, навіть не вітаємо один одного з святами, я стараюсь її уникати, але коли вона мене бачить, то завжди плачеться і каже фразу: «ну, як твоїм батькам мати не треба…», мені всеодно , бо вона сама в цьому винна і я прекрасно живу і без неї
2026-07-26 18:31:52