kitbayun :
Повість временних літ.
Улюблена росіянами «Повість временних літ» була створена на початку XII століття у Києві. Її було написано близько 1112–1113 років ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Але оригінал не зберігся.
Тепер згадаємо, що було 8(12) березня 1169 року. Війська Андрія Боголюбського, сина Юрія Долгорукого, зруйнували Київ. Історики стверджують, що так "Мати міст руських" досі не розоряв ніхто. Навіщо це було потрібно? Андрій Боголюбський прагнув усунути від влади у Києві волинського князя Мстислава Ізяславича, щоб утвердити власну першість. Боголюбський будував єдинодержавне правління у своєму Володимиро-Суздальському князівстві. Йому була далека традиційна київська система з постійними вічовими зборами та компромісами з місцевим боярством. На відміну від батька, Юрія Долгорукого, який мріяв закріпитися на київському престолі, Андрій Боголюбський свідомо переніс столицю у Володимир-на-Клязьмі. Він прагнув принизити статус Києва як Матері міст, щоб підняти своє власне князівство.
Після 1169 року Київ перестав бути беззаперечним центром єдиної держави. Взяття та жорстоке розграбування міста військами Андрія Боголюбського закріпило розпад Київської Русі на незалежні князівства, а сам Київ почав перетворюватися із загальноруської столиці на впливовий, але рядовий регіональний центр.
Виходить, що з Боголюбського пішло становлення того, що потім стане Московією.
Повернемося до "Повісті временних літ". До наших днів оригінал не зберігся, праця дійшла у складі пізніших списків:
1) Лаврентіївського літопису, який був створений у 1377 році ченцем Лаврентієм на замовлення суздальсько-нижегородського князя Дмитра Костянтиновича;
2) Іпатіївський список (перша чверть XV століття), рукопис, знайдений у 1809 році М. М. Карамзіним у бібліотеці Академії наук (нині зберігається в БАН), названо за місцем свого виявлення — Іпатіївським монастирем під Костромою.
Що могли написати на замовлення суздальсько-нижегородського князя? Про Іпатіївський взагалі не варто говорити – 1809 рік! 45 років після скасування інституту гетьманства (1764 р.) та 34 роки, після руйнування Запорізької Січі (1775 р.).
2026-08-02 16:43:16