Tetiana Marchenko :
У 2006 році, коли я приїхала з села до Києва працювати в компанії, усі колеги називали мене «Леся Українка», бо я розмовляла українською. Вони ж спілкувалися російською. Найцікавіше, що майже всі вони, як згодом з’ясувалося, були родом із сіл Центральної України, де рідною мовою також була українська. Але їх усе одно дивувало, що я не переходжу на російську.
Навіть мій начальник, родом із Вінниці, який виріс в україномовному середовищі, просив мене говорити російською. Сьогодні це здається дивним, але тоді це було звичною реальністю і добре показує, наскільки сильною була русифікація.
2026-08-05 17:00:26