salys_mn :
побачивши перший, лицарський, миттєво в спогадах повернувся на чотири роки тому, коли поранений, в такій самій позиції, опершись об авто, так само біля мене лежала зброя, тоді переживав останні свої хвилини, після яких для мене все мало закінчитись, і знав поки не підійшов ворог, краще та без болю закінчити маю сам, буквально останні хвилини, але тільки з-за того що товариш сказав, що я не залишився один, щоб я не робив дурні, щоб намагався повзти, що якщо я звідти не виповзу, то в тому полі, в тій стиглій солом'яного кольору пшениці, яку ніколи не зберуть, із-за мене в тому полі залишаться й інші, відхід яких я прикривав, і я поповз
2026-08-06 10:16:20