@earwthai1960suki: 🔥เป็ดป๊อป🔥 #เป็ดป๊อป #เมนูอาหาร #เมนูใหม่ #ร้านอาหาร #เอี่ยวไถ่สุกี้โบราณ1960

เอี่ยวไถ่สุกี้โบราณ
เอี่ยวไถ่สุกี้โบราณ
Open In TikTok:
Region: TH
Wednesday 12 August 2026 13:00:00 GMT
505
12
0
0

Music

Download

Comments

There are no more comments for this video.
To see more videos from user @earwthai1960suki, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Боже, як він на мене дивиться – Мов мозаїку розглядає, Непомітно стискає вилиці Від напруги, яка зростає. Я втікаю від нього поглядом В найімовірніші з-заперечень, Щоб не стати розмитим спогадом, Що збирає під ранок речі. Коли б вправний я був з пастелями, Я б його малював до скреготу, Я блукав би за ним пустелями, Щоб пʼяніти від його шепоту. Він мене запросив обідати, А я ситий… І в стані шоку. Всі мої наскрізні епітети Розплелись на волокна шовку. Розглядаю його рефлексії У тарілці густого супу, Відганяю із тла проєкції – На майбутнє запливлі крупи. Боже, якби не закохатися, Не зробитися одержимим, Не вдавитися, не зізнатися – Довести його до машини. Він так їдко на мене дивиться, Що аж спекою пробирає, Ніби також з собою бореться, Щось там також в собі долає. Ми вплелися у хитрі вулиці І пливемо по них, як мартини, Розглядаєм чудні околиці, Озонуєм повітря жартами. Сонце з нами, ми з сонцем граємо – Ніби діти, до нього мружимось. Сонце знає, а ми не знаємо, Що за рік ми під ним одружимось
Боже, як він на мене дивиться – Мов мозаїку розглядає, Непомітно стискає вилиці Від напруги, яка зростає. Я втікаю від нього поглядом В найімовірніші з-заперечень, Щоб не стати розмитим спогадом, Що збирає під ранок речі. Коли б вправний я був з пастелями, Я б його малював до скреготу, Я блукав би за ним пустелями, Щоб пʼяніти від його шепоту. Він мене запросив обідати, А я ситий… І в стані шоку. Всі мої наскрізні епітети Розплелись на волокна шовку. Розглядаю його рефлексії У тарілці густого супу, Відганяю із тла проєкції – На майбутнє запливлі крупи. Боже, якби не закохатися, Не зробитися одержимим, Не вдавитися, не зізнатися – Довести його до машини. Він так їдко на мене дивиться, Що аж спекою пробирає, Ніби також з собою бореться, Щось там також в собі долає. Ми вплелися у хитрі вулиці І пливемо по них, як мартини, Розглядаєм чудні околиці, Озонуєм повітря жартами. Сонце з нами, ми з сонцем граємо – Ніби діти, до нього мружимось. Сонце знає, а ми не знаємо, Що за рік ми під ним одружимось

About