1. Home
  2. Detail

@phatphaptinhhoa121: Áo thun Polo nam nữ VIỆT NAM #polonam #aothunpolo #aothunamnu #vairal

MOON FASHION
MOON FASHION
Open In TikTok:
Region: VN
Sunday 16 August 2026 05:00:03 GMT
4695
33
0
3

Music

Download

No Watermark .mp4 (1.87MB) No Watermark(HD) .mp4 (1.87MB) Watermark .mp4 (1.98MB) Music .mp3

Comments

There are no more comments for this video.
To see more videos from user @phatphaptinhhoa121, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos
( JO TERE SANG )🎶🎧 •|| Slowed+Reverb ||•🎶🎧 #foryou #fullsong #slowedandreverb #hasnainxslowed1 #trendingsong
( JO TERE SANG )🎶🎧 •|| Slowed+Reverb ||•🎶🎧 #foryou #fullsong #slowedandreverb #hasnainxslowed1 #trendingsong
#scribbleart #coratcoret #katakata #fyp #estaprtma
#scribbleart #coratcoret #katakata #fyp #estaprtma
Son dưỡng có màu 🌷 #lipit #lipstick #sonduongcomau
Son dưỡng có màu 🌷 #lipit #lipstick #sonduongcomau
Мало бути відео, але звук не дуже ок, тож тримайте текстову версію. Ми живемо в правовій державі. І крапка. Але поки що живемо. І поки ми будемо говорити, підсвічувати підміни й те гівно, яке нам під гаслами про свободу слова намагаються продати у вигляді Росії 2.0, ми будемо жити у вільній країні. Бо дуже зручно деякі люди влаштувалися. Підтримують президента, його оточення, виправдовують будь-яку х*ню, а при першій же можливості нагадують тобі, що своїми питаннями ти можеш «допомагати ворогу». Так от, ворогу ви допомагаєте тоді, коли створюєте прецеденти. Все. А люди, які чесно обговорюють те, що відбувається, і хочуть отримати відповіді на питання, ніяким хном ворогу не допомагають. Вони виконують свій громадянський обов’язок. Окремо для тих, хто розповідає, що я нібито змінив риторику, бо раніше «підтримував Зеленського». Я ніколи не підтримував Зеленського. Я підтримував конкретні рішення, які йшли на користь країні. Це різні речі. Зеленський не мій президент у політичному сенсі, ніколи ним не був і не стане. Але якщо президент ухвалює рішення, яке йде на користь моїй країні, я йому за це подякую. Бо в мене вистачає честі й гідності бути вдячним. Є за що подякувати - подякую. Є за що запитати - запитаю. Є хня - назву її хн*ю. Я не граюся тут в опозицію до всіх і вся. Мені така мода нах**й не потрібна. Я хочу зрозуміти, що відбувається, і, якщо можливо, щось виправити. Але коли навколо президента періодично спливають якісь кейси, а мені на повному серйозі пояснюють, що я маю закрити *б**ло, бо вироку суду ще немає, слідство триває і своїми питаннями я можу йому зашкодити, то в мене просте питання: яким чином?Обговоренням інформації, яка вже є в публічному просторі й звучить у судах? Я її читаю, аналізую, роблю висновки й ставлю питання. Я не суддя. Я не виношу вироків. Бо коли навколо президента раз за разом спливають історії з людьми з його найближчого оточення, частина яких доходить уже до кримінальних проваджень і судів, то в якийсь момент казка про те, що навколо самі п***раси, а один Д’Артаньян прекрасний, починає виглядати трохи дивно. Можливо, він помиляється в кадрових рішеннях. Можливо, не контролює власну вертикаль. Можливо, не бачить, що відбувається поруч. А можливо, прекрасно бачить і його все влаштовує. Нещодавно, наприклад, прочитав допис про Мудру, де одна не дуже далека людина на повному серйозі можливі корупційні дії пояснювала жіночою закоханістю, емоційним станом і гормонами. Я спочатку подумав, що це стьоб. Ні. Не стьоб. Чиста емоція. Допис напханий тригерами для людей, які люблять прості відповіді на складні питання. Кому співчувати, кого ненавидіти, кого захищати, кого топити - ролі вже роздали. І далі цей сніжний ком несеться соціальними мережами. І дивишся на всю цю х**ню й думаєш: здохнути, головне, я маю на цій війні, захищаючи в тому числі свободу людей говорити, думати й висловлюватися, а ви в цей час будете пояснювати мені, коли саме я маю право відкривати рот? Х**й. Ви не будете тут будувати Росію 2.0. Можете скільки завгодно маскувати її під правову державу, боротьбу з ворогом чи державницьку позицію. Але якщо ви не розумієте, як влаштоване українське суспільство, які в нього принципи, цінності й ставлення до свободи, то проблема не в українському суспільстві. Руське гівно завжди видно. І чути. Це метафора, якщо що, про руське гівно. Щоб ви там собі зайвого не нафантазували. І давайте усвідомимо нарешті одну дуже просту річ: ми з вами в більшості не вороги один одному. Багато з нас справді хочуть жити в правовій державі. Так давайте топити за неї, а не в якийсь момент, коли стає зручно, віддавати на корм війні все підряд - честь, гідність, свободу слова, правила, право ставити питання. Війна дійсно потребує жертовності. Але, сука, не в усьому. Бо якщо ми почнемо годувати цього звіра всім, що робить нас вільним суспільством, або власну безвідповідальність почнемо маскувати під потребу «годувати війну», то ми її нах**й програємо. І тоді залишиться дуже просте питання: а що саме ми весь цей час захищали?
Мало бути відео, але звук не дуже ок, тож тримайте текстову версію. Ми живемо в правовій державі. І крапка. Але поки що живемо. І поки ми будемо говорити, підсвічувати підміни й те гівно, яке нам під гаслами про свободу слова намагаються продати у вигляді Росії 2.0, ми будемо жити у вільній країні. Бо дуже зручно деякі люди влаштувалися. Підтримують президента, його оточення, виправдовують будь-яку х*ню, а при першій же можливості нагадують тобі, що своїми питаннями ти можеш «допомагати ворогу». Так от, ворогу ви допомагаєте тоді, коли створюєте прецеденти. Все. А люди, які чесно обговорюють те, що відбувається, і хочуть отримати відповіді на питання, ніяким хном ворогу не допомагають. Вони виконують свій громадянський обов’язок. Окремо для тих, хто розповідає, що я нібито змінив риторику, бо раніше «підтримував Зеленського». Я ніколи не підтримував Зеленського. Я підтримував конкретні рішення, які йшли на користь країні. Це різні речі. Зеленський не мій президент у політичному сенсі, ніколи ним не був і не стане. Але якщо президент ухвалює рішення, яке йде на користь моїй країні, я йому за це подякую. Бо в мене вистачає честі й гідності бути вдячним. Є за що подякувати - подякую. Є за що запитати - запитаю. Є хня - назву її хн*ю. Я не граюся тут в опозицію до всіх і вся. Мені така мода нах**й не потрібна. Я хочу зрозуміти, що відбувається, і, якщо можливо, щось виправити. Але коли навколо президента періодично спливають якісь кейси, а мені на повному серйозі пояснюють, що я маю закрити *б**ло, бо вироку суду ще немає, слідство триває і своїми питаннями я можу йому зашкодити, то в мене просте питання: яким чином?Обговоренням інформації, яка вже є в публічному просторі й звучить у судах? Я її читаю, аналізую, роблю висновки й ставлю питання. Я не суддя. Я не виношу вироків. Бо коли навколо президента раз за разом спливають історії з людьми з його найближчого оточення, частина яких доходить уже до кримінальних проваджень і судів, то в якийсь момент казка про те, що навколо самі п***раси, а один Д’Артаньян прекрасний, починає виглядати трохи дивно. Можливо, він помиляється в кадрових рішеннях. Можливо, не контролює власну вертикаль. Можливо, не бачить, що відбувається поруч. А можливо, прекрасно бачить і його все влаштовує. Нещодавно, наприклад, прочитав допис про Мудру, де одна не дуже далека людина на повному серйозі можливі корупційні дії пояснювала жіночою закоханістю, емоційним станом і гормонами. Я спочатку подумав, що це стьоб. Ні. Не стьоб. Чиста емоція. Допис напханий тригерами для людей, які люблять прості відповіді на складні питання. Кому співчувати, кого ненавидіти, кого захищати, кого топити - ролі вже роздали. І далі цей сніжний ком несеться соціальними мережами. І дивишся на всю цю х**ню й думаєш: здохнути, головне, я маю на цій війні, захищаючи в тому числі свободу людей говорити, думати й висловлюватися, а ви в цей час будете пояснювати мені, коли саме я маю право відкривати рот? Х**й. Ви не будете тут будувати Росію 2.0. Можете скільки завгодно маскувати її під правову державу, боротьбу з ворогом чи державницьку позицію. Але якщо ви не розумієте, як влаштоване українське суспільство, які в нього принципи, цінності й ставлення до свободи, то проблема не в українському суспільстві. Руське гівно завжди видно. І чути. Це метафора, якщо що, про руське гівно. Щоб ви там собі зайвого не нафантазували. І давайте усвідомимо нарешті одну дуже просту річ: ми з вами в більшості не вороги один одному. Багато з нас справді хочуть жити в правовій державі. Так давайте топити за неї, а не в якийсь момент, коли стає зручно, віддавати на корм війні все підряд - честь, гідність, свободу слова, правила, право ставити питання. Війна дійсно потребує жертовності. Але, сука, не в усьому. Бо якщо ми почнемо годувати цього звіра всім, що робить нас вільним суспільством, або власну безвідповідальність почнемо маскувати під потребу «годувати війну», то ми її нах**й програємо. І тоді залишиться дуже просте питання: а що саме ми весь цей час захищали?
الملغوم.. أميركا وإيران تقتربان من إعلان نهاية الصراع ومفاجآت جديدة #أمريكا #إيران #أمريكا_وإيران #الصراع_الأمريكي_الإيراني #الشرق_الأوسط
الملغوم.. أميركا وإيران تقتربان من إعلان نهاية الصراع ومفاجآت جديدة #أمريكا #إيران #أمريكا_وإيران #الصراع_الأمريكي_الإيراني #الشرق_الأوسط

About

Legal