@c.an_k9: mới đó đã hết mùa hè rồi chúc mọi người 1 năm mới học tập và làm việc thật tốt🍁🐃🐃

@范国安💫💫🔥
@范国安💫💫🔥
Open In TikTok:
Region: VN
Wednesday 26 August 2026 00:35:38 GMT
829
87
5
8

Music

Download

Comments

tuxedo.cat01
Thích nghịch mìe 𐙚⋆° :
Sốp có sticker khum, gửi vô nhóm cho mình xin với ạ 😗
2026-08-26 05:57:04
0
To see more videos from user @c.an_k9, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

«Я в порядку, у мене все під контролем, а якщо щось розвалиться - я просто міцніше стисну щелепи». Знайомо? Вітаю у таємному клубі генеральних директорів Всесвіту! Гіперконтроль - це коли щиро віриш, що якщо ти на секунду розслабиш сідниці чи перестанеш контролювати градус нахилу чашки, то світ буквально зірветься з орбіти. Ти плануєш усе: від тривожного валізка до сценаріїв розмови з баристою, який потенційно може переплутати мигдалеве молоко з вівсяним. А «тримати все в собі» - це головний спецефект цієї вистави. Бо показати, що тобі важко, страшно чи просто боляче - це ж виявити слабкість! А генеральні директори Всесвіту не плачуть, вони роблять таблички в Excel і стискають зуби так, що стоматологи починають тихо купувати собі нові порше. Гіперконтроль — це ніяка не висока організованість, а дитячий захисний механізм, загорнутий у красиву обгортку перфекціонізму. Колись у твоєму житті сталося щось настільки хаотичне або лякаюче, що твій мозок вирішив: «Все, відтепер я штурвальний. Якщо я буду контролювати ВСЕ, мені більше ніколи не буде так боляче». Але ось сюрприз: спроба контролювати хаос зовнішнього світу - це як намагатися зупинити цунамі дитячим лопатками. Ти просто виснажуєшся до стану сухого сухарика, а всередині накопичується такий шар невиплаканих сліз і незреагованого гніву, що від будь-якого випадкового «як ти?» тебе починає внутрішньо трусити. Як зняти з себе костюм контролера й нарешті видихнути? Розділи «моє» і «не моє». Ти можеш контролювати: що ти їси, коли лягаєш спати і скільки донатиш. Ти НЕ можеш контролювати: погоду, настрій начальника, ринок акцій та поведінку інших людей. Спробуй щоразу запитувати себе: «Це в зоні мого впливу чи я знову намагаюся керувати рухом хмар?» Легалізуй факапи. Дозволь собі (і світові) іноді бути неідеальними. Якщо ти проспиш, запізнишся або не відповістиш на лист за 3 секунди - Земля не впаде на Сонце. Вона взагалі мало помічає наші дрібні фейли. Вчися «вигружати» баки. Тримати все в собі - це як носити в рюкзаку гаряче вугілля й вдавати, що тобі не пече. Вчися говорити: «Мені зараз важко», «Я не справляюся», «Мені потрібна допомога». Елементарна безпека твоєї нервової системи. Скидай напругу через тіло. Контролери зазвичай живуть виключно в голові, повністю ігноруючи шию, плечі й щелепу (подивись прямо зараз, чи не стиснуті вони у тебе?). Потруси руками, пострибай, покричи в подушку або просто глибоко й голосно видихни з ротом, розслабивши губи. Світ не розпадеться, якщо ти вимкнеш режим супергероя. Він якось крутився мільярди років до нас - і прекрасно впорається, поки ти просто відкріпишся від керма й трохи відпочинеш.
«Я в порядку, у мене все під контролем, а якщо щось розвалиться - я просто міцніше стисну щелепи». Знайомо? Вітаю у таємному клубі генеральних директорів Всесвіту! Гіперконтроль - це коли щиро віриш, що якщо ти на секунду розслабиш сідниці чи перестанеш контролювати градус нахилу чашки, то світ буквально зірветься з орбіти. Ти плануєш усе: від тривожного валізка до сценаріїв розмови з баристою, який потенційно може переплутати мигдалеве молоко з вівсяним. А «тримати все в собі» - це головний спецефект цієї вистави. Бо показати, що тобі важко, страшно чи просто боляче - це ж виявити слабкість! А генеральні директори Всесвіту не плачуть, вони роблять таблички в Excel і стискають зуби так, що стоматологи починають тихо купувати собі нові порше. Гіперконтроль — це ніяка не висока організованість, а дитячий захисний механізм, загорнутий у красиву обгортку перфекціонізму. Колись у твоєму житті сталося щось настільки хаотичне або лякаюче, що твій мозок вирішив: «Все, відтепер я штурвальний. Якщо я буду контролювати ВСЕ, мені більше ніколи не буде так боляче». Але ось сюрприз: спроба контролювати хаос зовнішнього світу - це як намагатися зупинити цунамі дитячим лопатками. Ти просто виснажуєшся до стану сухого сухарика, а всередині накопичується такий шар невиплаканих сліз і незреагованого гніву, що від будь-якого випадкового «як ти?» тебе починає внутрішньо трусити. Як зняти з себе костюм контролера й нарешті видихнути? Розділи «моє» і «не моє». Ти можеш контролювати: що ти їси, коли лягаєш спати і скільки донатиш. Ти НЕ можеш контролювати: погоду, настрій начальника, ринок акцій та поведінку інших людей. Спробуй щоразу запитувати себе: «Це в зоні мого впливу чи я знову намагаюся керувати рухом хмар?» Легалізуй факапи. Дозволь собі (і світові) іноді бути неідеальними. Якщо ти проспиш, запізнишся або не відповістиш на лист за 3 секунди - Земля не впаде на Сонце. Вона взагалі мало помічає наші дрібні фейли. Вчися «вигружати» баки. Тримати все в собі - це як носити в рюкзаку гаряче вугілля й вдавати, що тобі не пече. Вчися говорити: «Мені зараз важко», «Я не справляюся», «Мені потрібна допомога». Елементарна безпека твоєї нервової системи. Скидай напругу через тіло. Контролери зазвичай живуть виключно в голові, повністю ігноруючи шию, плечі й щелепу (подивись прямо зараз, чи не стиснуті вони у тебе?). Потруси руками, пострибай, покричи в подушку або просто глибоко й голосно видихни з ротом, розслабивши губи. Світ не розпадеться, якщо ти вимкнеш режим супергероя. Він якось крутився мільярди років до нас - і прекрасно впорається, поки ти просто відкріпишся від керма й трохи відпочинеш.

About