Ліза Сусік
Region: UA
Saturday 29 August 2026 17:26:11 GMT
66577
9249
54
312
Music
Download
Comments
3 May :
Мені 20, коли почалась повномасштабка мені було 15, я досі відчуваю себе на 15, життя ніби стало на паузу, відчуття ніби відкладаю життя на потім, і коли воно почнеться?
2026-08-29 18:08:31
897
Mary :
відчуття наче вкрали життя і юність...мені 23...це часом душить
2026-08-29 19:12:41
261
Anchutka 🫶 :
Мені було 20 в 2022, сьогодні мені 25, я досі не розумію як за цей час жила певний час в іншій країні, повернулась в Україну, закінчила університет і ще багато-багато всього. Але мені ніби все ще ті 20🥲 час зупинився і ніби почнеться після закінчення війни, тільки тоді піде відлік від 21ого року життя
2026-08-29 17:33:41
141
_.c.h.o.r.n.o.b.r.o.v.a._ :
Мені зараз 22,але напевно я так і залишилася в 2019,після того наче сон🥲
2026-08-29 18:33:04
86
UA_Pilot :
ще забули 2014 рік. Більшість молодого покоління так і не побувало в українському Криму, Луганську та Донецьку, а також були розірвані зв'язки між регіонами
2026-08-30 11:31:12
22
Марі🐰 :
Мені хоч і 19, але відчуття, що досі 12, через ковід та війну, життя ніби спинилося і не вірить, що ти стаєш старше😔
2026-08-29 18:40:38
27
𝓓𝓪𝓯𝓷𝓪🇺🇦 :
я ваша однолітка, але народилась в Харкові, тож під обстрілами ще в березні 22 року я поїхала з країни разом з мамою. не витримавши навіть року там ми повернулись, потім я вступила в кну і переїхала сюди, але останні обстріли надто сильно впливають на мене і мій моральний стан тож, зараз я знову планую переїжджати в інше українське місто, але також думаю про виїзд закордон. не можу не думати про це, бо хотіла б нарешті бути в безпеці, але не впевнена, чи хочу їхати з України. хочу видавати книжки тут і також бути учасницею розвитку українського майбутнього. але ці обстріли... страшно за те, що можна й зовсім лишитись без майбутнього 😔
2026-08-29 18:10:51
30
ЦВГ «Пращур» :
Не існує кращої країни для українця ніж Україна 🥰
2026-08-30 10:54:40
10
Verti :
Весь підлітковий період я була без грошей, тому нічого типового для підлітка мені було не доступно. Зато стукнуло мені 18-19, з'являється перші гроші, корона і повномасштабне: 👹 молодості не буде
2026-08-29 18:16:32
28
etoilearouge :
Мені було 17 в 22 році, а зараз мені 22 і якщо чесно я себе відчуваю до сих пір на ці 17 років і наче я ще на першому курсі університету і все ще попереду, а в реальності мені вже 22, університет вже закінчую, працюю, а як будувати сімʼю та майбутнє взагалі не знаю
2026-08-30 10:15:51
4
just vlad :
я дотримуюсь схожох думки з "майбутнього тут немає". Воно то є, але воно буде дуже складним. Та і я в більшості це кажу саме "до закінчення війни", бо після війни буде легше. Зараз ваще не знаєш що робити! Я у свої 13, до повномаштабки, не знав ким стати, а зараз тим паче. Бо профісії дуже швидко стають непотрібними, якісь фірми/компанії розбомблюють і ти залишаєшся без роботи і шо далі робить? Шукати знову рік, а може більше, роботу де ти зможешь прогодувати сім'ю та щей щоб тебе взяли туда))) Я особисто заківавився якоюсь професією буквально ща місяць до подачі щаяв до ВИШів, а хтось і досі не знає чи туди він подав, чи то буде витрата часу. Крч, реально важко. Я б хотів сказати що дітям/підліткам капець як важко, бо у нас немає дитинства нормального, але й дорослі теж настраждались і досі, на привеликий жаль, страждають( Про захисників взагалі мовчу — вони наші герої.
2026-08-30 05:40:25
7
tvorchi_kari_ochi :
на початку повн. мені було 19. за тиждень до цього майже розійшлись із хлопцем (зараз ми одружені). були важкі сімейні обставини: фіз н'силь'во від батька на передодні 2021, нема де жити і не маю роботи. + навчання . тинялась з квартири на квартиру. за день до початку повн. домовилась за гуртожиток і хотіла піти працювати в Макдональдс. але, але... з цього часу я пережила депресію, цього року в мене запідозрили кптср, умовно на 90% це дуже ймовірно. ну і тривожний та депресивний епізод. адже під час війни ти маєш: якось прогодувати себе і забезпечити мінімальні базові потреби сама, налагодити взаємини з коханим в деяких моментах, навчатися в університеті, ламати себе, навіть коли у тебе депресія, працювати, аби були мінімальні гроші... ну і минуле не легке:) це було пекельно важко. тільки після випуску з університету (2024) почало життя налагоджуватися. і тільки зараз все стабілізувалось, не дивлячись на те, що відбувається в нашій країні. як я люблю казати: з будь-якої жопи завжди є вихід))) тож, так... це мої "безтурботні" роки ...
2026-08-29 20:23:17
2
Olga :
Мені теж Вас всіх дуже щиро шкода😞
2026-08-30 05:56:57
5
☆~мія~☆ :
Мені було 11 коли почався ковід. 13 коли повномаштабка. Зараз 18. Я не виїжала за кордон. Хочу й на далі жити, навчатися та працювати в Україні.
2026-08-29 19:07:58
3
jestemariel :
і при цьому я не бачу у своєму місці однолітків, купа школярів і дорослих
2026-08-29 18:15:21
4
Bondi :
18-річчя не відмітила через коронавірус, якраз той період, коли все тільки почалось і ніхто не виходив на вулицю. 20- річчя відмічала з подругою на кухні, плачучи в темряві серед свічок, тоді вже місяць була повномасштабна війна. Весь час жила і живу у Запоріжжі. Таке відчуття, ніби жити буду потім, після війни, але війна все ще не закінчується. Сподіваюсь 25-річчя я відмічу як треба, не зважаючи ні на що(
2026-08-30 06:53:20
2
Korotynska :
Мені легше під загрозами, але вдома, ніж в імміграції. За кордоном легше тим, хто там народився. Такими порівняннями долі українців, ви тільки підсилюєте сепаратиські настрої
2026-08-30 09:27:49
1
k€k :
корона в 5 классе, в 7 классе война, щас в уник поступила😔
2026-08-29 19:19:50
4
Rosalie_Grety :
Мені було 19 років коли почалась повномасштабна війна, зараз 23, спочатку переїхала в Польщу не витримала психологічно повернулась додому (чисто тому що померла там якщо це не зробила), пахала там в рибному заводі і навчалась. Живу в прифонтовом регіоні і на диву мені тут легше жити даже враховуючи що скільки прильотів було, це мій дім, хотіла додому дуже і повернулась не жалію. Ще проблема в тому що молодь сама залучатися не хоче, для них стільки роблять і безкоштовно ((. Народ знайте є молодіжні центри якщо хочете змін то йдіть до них вони допоможуть. Деякі даже можу допомогти написати грант, можно просто там проводити свій досуг, це краще ніж заброшках, ви будете в теплі, буде що попити. Так що треба знаходити в своїй громаді молодіжні центри
2026-08-30 14:39:37
0
(*^^*) :
коли було 9 почався короновірус та 11 повномасштабна. але війна на мене вплинула ще коли було 5.
2026-08-30 18:49:19
0
vrublevskaya_2203 :
Мені було 16 коли почалася корона, половина 10 та декілька місяців 11 класу - дистанційно. Усі 4 роки університету - дистанційно. Єдині соціальні взаємодії у мене на роботі (слава богу вона не дистанційна), єдині стосунки також були на роботі, і то два роки тому. Хлопці бояться виходити з дому (я їх розумію), і мені здається через це я не зможу побудувати стосунки в майбутньому в Україні. Зараз вступаю на магістратуру - і також дистанційно! А де соціалізуватися? Як взагалі жити «краще життя» і таких умовах, я не розумію. Мені 22, і таке враження що найяскравіші моменти у мене були ще в школі
2026-08-30 17:51:59
0
sour&sweet :
Я ваша однолітка🫠
2026-08-30 19:07:44
0
Viki :
Мені теж 21 і теж про це думаю, дуже шкода🥺
2026-08-30 16:21:36
0
андрій :
Восени перед війною я влаштувався на свою першу роботу - думав що нарешті зможу сам собі заробити на відпустку на морі. Але кордони тепер закриті. Обмеження підняли до 23 років коли мені виповнилося 24(
2026-08-30 15:13:43
0
To see more videos from user @liza.susik, please go to the Tikwm
homepage.
