@yannyhusaa:

￴
Open In TikTok:
Region: ID
Tuesday 15 September 2026 02:46:19 GMT
35520
5499
32
208

Music

Download

Comments

sitzzxasli020
inisitzcoopys! - am prem dibio :
my my🗿
2026-09-15 08:58:57
10
resqwys
YT: ShionRes. :
bini guaa
2026-09-15 04:00:34
4
blueedil
Fadil :
foto pertama dri mana men
2026-09-15 11:58:57
0
santooo0712
EA :
info preset dari mana?
2026-09-15 13:30:14
0
novalzz9
gue nopal :
oh iya bang
2026-09-15 03:04:14
2
altzyyy28
Altzyy :
my
2026-09-15 03:28:02
2
marcelz06
MarCell :
Adaa yang kurangg dari soundnya 😔
2026-09-15 12:37:43
0
yannyhusaa
￴ :
cr:@Gokaizennn - am prem di bio
2026-09-15 02:50:36
1
To see more videos from user @yannyhusaa, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

#авторськийвірш #оксанаіванюк #думкивголос #віршіпрокохання #віршіукраїнською                    Вибір… А я так пильно, десь за горизонт, Летіла поглядом, шукала знак таємний, Де тепле сонце куталось у  сон, І перші зорі розквітали в небі… І простір дихав вітром із димком, Опалим листям й спілим виноградом, Гірко-духмʼяним сірим полином, Й дрібним дощем, який на вії падав… І я, в ту мить, шукала у собі,  Оті причини, що спиняють серце, Що опускають у колодязь дні, Де пошматована душа на дні  відерця… І я наповнилась по вінця, з глибини Отим холодним, що із дна дістала Де терпкість слів та чистота сльози, Що ця любов  у собі поєднала. Уста палаючі благали про ковток, Тої живильної, яка б все врятувала, І мій приток, із чесних слів й думок, Усе б зцілив, бо я тебе кохала. І я , поправши гордість, кожен раз Тебе просила, про твою присутність, Бо втрачений вже не повернеш час, І ця байдужість викреслить майбутнє… І кожен раз, немов пекучий струм, Стріляв у серце  твій подвійний вибір. Ким хочеш бути, мій хамелеон? Для всіх зручним, чи все ж таки щасливим? Оксана Іванюк
#авторськийвірш #оксанаіванюк #думкивголос #віршіпрокохання #віршіукраїнською Вибір… А я так пильно, десь за горизонт, Летіла поглядом, шукала знак таємний, Де тепле сонце куталось у сон, І перші зорі розквітали в небі… І простір дихав вітром із димком, Опалим листям й спілим виноградом, Гірко-духмʼяним сірим полином, Й дрібним дощем, який на вії падав… І я, в ту мить, шукала у собі, Оті причини, що спиняють серце, Що опускають у колодязь дні, Де пошматована душа на дні відерця… І я наповнилась по вінця, з глибини Отим холодним, що із дна дістала Де терпкість слів та чистота сльози, Що ця любов у собі поєднала. Уста палаючі благали про ковток, Тої живильної, яка б все врятувала, І мій приток, із чесних слів й думок, Усе б зцілив, бо я тебе кохала. І я , поправши гордість, кожен раз Тебе просила, про твою присутність, Бо втрачений вже не повернеш час, І ця байдужість викреслить майбутнє… І кожен раз, немов пекучий струм, Стріляв у серце твій подвійний вибір. Ким хочеш бути, мій хамелеон? Для всіх зручним, чи все ж таки щасливим? Оксана Іванюк

About