Є міста, які ми обираємо. А є міста, які обирають нас — ще до першого подиху. Я пам’ятаю, як маленькою щороку виходила на сцену на центральній площі й виступала на День міста. Тоді площа здавалася величезною, вогні — неймовірно яскравими, а я була щаслива бути частиною цього свята. Я виросла — і місто дорослішало разом зі мною. Тут я народилася, закінчила університет, зустріла своїх людей, народила двох доньок і побудувала кар’єру. Тут були мої найбільші радощі, болючі втрати, перемоги й нові початки. Сьогодні я знову будую свій дім та створюю сад. Мабуть, так людина й пускає коріння — не лише в землю, а й у місто, без якого не уявляє себе. Так, про Кропивницький говорять різне: МАФи, погані дороги, маленькі зарплати й місто, в якому добре лише зустрічати старість. Але любити місто — не означає не бачити його недоліків. Це бачити їх усі, сердитися, мріяти щось змінити — і, повертаючись додому, відчувати: я на своєму місці. Кропивницький — місто корифеїв з надзвичайно красивою архітектурою і танцювальна столиця України. Місто талановитих людей і, чого вже приховувати, найкрасивіших жінок. Саме тут народився перший професійний український театр. Тут українське слово звучало зі сцени навіть тоді, коли імперія намагалася його заборонити. Наше місто ніколи не було найгучнішим, але завжди мало свій голос. Воно не найбільше на карті України, але в ньому вмістилося все моє життя. Місто — це не лише дороги, будинки й назви вулиць. Це люди, спогади, зустрічі й наші діти. Місце, де нас пам’ятають маленькими і куди ми завжди повертаємося своїми. З днем народження, мій рідний Кропивницький! Бажаю тобі миру. Щоб у твоїх будинках чекали, діти поверталися, а у вікнах завжди горіло світло. І щоб ми не лише вимагали від тебе кращого, а й самі щодня робили тебе кращим. А сьогодні напишіть не про те, чого нашому місту бракує. Напишіть, за що ви йому вдячні. Нехай у день свого народження Кропивницький побачить себе нашими закоханими очима. #моємісто #деньміста #кропивницький #кроп #кропивницький🇺🇦💙💛 - @grazhdan.anna