@pravoslavie_ukr1: Преподобний Саватій Соловецький прийшов до Кирило-Білозерського монастиря в 1396 році, де прийняв чернечий постриг. Там він подвизався довгий час, беззастережно виконуючи всі послухи. Смирення, лагідна любов до братії та суворе життя вирізняли преподобного Саватія серед інших подвижників. Невдовзі увага та пошана братії й прочан стали обтяжувати його, і, дізнавшись, що на Ладозькому озері є кам'янистий острів Валаам, він вирішив переселитися туди. З тяжким смутком прощалася братія Кирило-Білозерського монастиря зі святим старцем. На Валаамі світська слава також почала турбувати смиренного старця. Тим часом преподобний дізнався, що на півночі є безлюдний Соловецький острів, і почав просити в ігумена благословення оселитися там усамітнено. Однак ігумен і братія не побажали розлучатися зі святим старцем. За вказівкою Божою преподобний Саватій уночі залишив Валаамську обитель і вирушив до берегів Білого моря. Коли він дізнався від місцевих жителів, що острів розташований за два дні плавання, що на ньому багато озер і ніхто не живе, він ще дужче загорівся бажанням там оселитися. Здивовані жителі запитували сивочолого подвижника, як він там житиме та чим харчуватиметься. «У мене такий Владика, – відповідав преподобний, – Який і слабості дає сили свіжої юності, і голодних годує досхочу». Деякий час преподобний Саватій залишався в каплиці біля гирла річки Виг, у містечку Сороки. Там він зустрівся з преподобним Германом, який подвизався в самітництві, і вони разом вирішили переселитися на острів. На хиткому човні, помолившись Богові, старці вирушили суворим морем і через три дні досягли Соловецького острова. Подвижники поселилися біля Секирної гори, де поставили хрест і келію. У суворих умовах Півночі старці подвизалися протягом кількох років і своїми подвигами освятили безлюдний острів. І тут часом ворог людства – диявол спокушав святих старців. Один рибалка з дружиною через заздрощі прибув якось на острів і поселився неподалік від подвижників. Але Господь не допустив утвердитися мирянам поряд зі старцями. Дружині рибалки з'явилися двоє юнаків зі світлими обличчями та відсекли її різками. Рибалка злякався, швидко зібрав речі й поспішив повернутися на попереднє місце проживання. Одного разу, коли преподобний Герман вирушив у келійних потребах на річку Онегу, преподобний Саватій, залишившись один, відчув наближення кончини й звернувся з молитвою до Бога, щоб Він сподобив його причаститися Святих Таїн. За два дні преподобний доплив до материка і за десять верст від річки Виг зустрів ігумена Нафанаїла, який ішов у далеке село причащати хворого селянина. Ігумен Нафанаїл зрадів зустрічі з преподобним, виконав його бажання й вислухав розповідь про подвиги на острові. Прощаючись, вони домовилися зустрітися в храмі на річці Виг. Прийшовши до храму, святий старець молитовно дякував Богові за причастя; він зачинився в келії при храмі й почав готуватися до відходу у вічні оселі. У той час до берега пристав новгородський купець Іоанн і, вклонившись святим іконам у храмі, прийшов до святого старця. Отримавши благословення та настанову, він запропонував преподобному частину свого багатства й засмутився, коли почув відмову. Бажаючи втішити купця, преподобний Саватій запропонував йому залишитися до ранку й пообіцяв благополуччя в подальшій дорозі. Але Іоанн поспішав відплисти. Раптово стався землетрус і на морі знявся шторм. Злякавшись, купець залишився, а вранці, увійшовши до келії по благословення, побачив, що старець уже спочив. Разом із підійшовшим ігуменом Нафанаїлом вони поховали преподобного Саватія в каплиці та склали опис його житія. Це сталося 27 вересня 1435 року. Через 30 років святі мощі преподобного Саватія були перенесені преподобним Зосимою († 1478; пам'ять 17 квітня) та братією на Соловецький острів і покладені в Преображенському храмі. У 1566 році мощі преподобних Саватія та Зосими були перенесені до церкви, названої на їхню честь (спільна пам'ять 8 серпня). #Православие #УПЦ

Українська Православна Церква

Open In TikTok:

Region: UA

Friday 09 October 2026 19:44:29 GMT