Autism Children Odesa :
У мене просто розривається душа від останніх новин та обговорень навколо змін до законодавства про мобілізацію.
У нашій родині росте дитина з інвалідністю. Кожен, хто зіштовхувався з цим, добре знає, що це означає на практиці. Це не просто «статус» на папері. Це щоденна боротьба, постійна купівля дороговартісних ліків, безперервна реабілітація, спеціальне навчання, догляд та увага 24/7. Навіть коли працюють обоє батьків і віддають усі свої сили, коштів та ресурсів катастрофічно не вистачає.
І ось зараз обговорюються ініціативи, які фактично можуть позбавити відстрочки одного з батьків, якщо інший є «працездатним».
Задумайтеся на секунду, що це означає на ділі! Якщо батька мобілізують, увесь найважчий тягар догляду за особливою дитиною ляже на плечі матері. Але найстрашніше навіть не це. Найбільший жах для будь-якої родини з дитиною з інвалідністю — це питання: «А що буде, якщо з батьком на фронті щось станеться?»
Якщо мати залишиться одна з хворою дитиною на руках — без підтримки, без чоловічого плеча, в умовах постійного зростання цін та суворих реалій війни? Як одній жінці фізично й морально тягнути реабилитацію, лікування, побут і безпеку такої сім'ї?
Діти з інвалідністю — це найвразливіша категорія наших громадян. Забирати в них захищеність, яку дає присутність батька в родині, — це не просто помилка, це катастрофа для тисяч сімей.
Дуже хочу вірити, що в законодавців вистачить розуму та людяності не ухвалювати рішень, які ставлять під удар виживання дітей з особливими потребами та їхніх матерів!
2026-10-12 16:48:07