@vyzvolni_zmahannia: Є імена, які радянська імперія намагалася не просто викреслити з історії, а замурувати у найпохмуріших в'язницях під грифом "цілком таємно". Людина, яка мала стати провідним аграрним вченим і розбудовувати мирне хліборобське майбутнє України, обрала інший шлях - очолити підпільний уряд держави в найпекельніший рік Другої світової війни. ​ Це розповідь про Кирила Осьмака - Президента Української Головної Визвольної Ради, чия вірність Батьківщині коштувала йому 16 років одиночної камери та безсмертя в нашій пам'яті. ​ Кирило Осьмак народився 9 травня 1890 року в містечку Шишаки на Полтавщині. Змалку закоханий у рідну землю, він здобув ґрунтовну агрономічну освіту та мріяв про відродження українського села. Проте буремний 1917 рік зламав усі мирні плани. ​ Патріотизм та високий інтелект привели молодого вченого до лав Української Центральної Ради. Він щиро вірив у незалежність і розбудову молодої Української Народної Республіки. Та коли перша хвиля визвольних змагань згасла, а Україну окупували більшовики, для Осьмака почалися роки постійних переслідувань, арештів та заслань. ​ У найважчий період Другої світової війни, коли між двома тоталітарними монстрами українська земля стікала кров'ю, постала потреба об'єднати всі визвольні сили. ​ У липні 1944 року в карпатських лісах під скронями кулеметних черг утворилася Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) - підпільний парламент і уряд воюючої України. Саме Кирила Осьмака (під псевдонімом Марко Горянський) обрали Президентом УГВР. Людина кришталевої честі, цивільний вчений-аграрій, він став символом єдності та державотворення підпільного фронту. ​ Свобода підпільного Президента тривала ненадовго. У вересні 1944 року під час чекістської облави Кирило Осьмак був поранений та заарештований. ​ Радянські спецслужби чудово розуміли, хто перед ними. Його чекав жорстокий вирок - 25 років ув'язнення. Кирила Івановича кинули до страшного Володимирського централу у росії. Його тримали в абсолютній ізоляції, позбавили права на будь-яке листування та зустрічі з рідними. Довгі 16 років він перебував у темній камері, де єдиною опорою була його непохитна віра в свободу України. ​ 16 травня 1960 року серце Президента підпільної України зупинилося у російській тюрмі. Чекісти закопали його під номером на тюремному цвинтарі, сподіваючись, що його ім'я зникне назавжди. ​ Але свободу неможливо вбити у в'язниці. Через десятиліття після розпаду СРСР донька Кирила Осьмака знайшла могилу батька у Владімірі та домоглася його перепоховання. У 2004 році Президент підпільної України нарешті повернувся додому й спочив на Байковому кладовищі в Києві. ​ Кирило Осьмак - це історія про незламність сили духу. Людина, яка не зламалася під катуваннями імперії та до останнього подиху залишалася вірною своєму народові. ​#ВизвольніЗмагання #КирилоОсьмак #УГВР #ІсторіяУкраїни #ГероїУкраїни

Vyzvolni zmahannia

Open In TikTok:

Region: UA

Sunday 18 October 2026 08:35:41 GMT