Vitaliy :
📖 ТЕРМІНАТОР: MID OR FEED
Розділ 1. Останній хук майбутнього
Світанкове небо над попелищем Сіетла 2045 року мало колір вимкненого монітора. Вітер гнав між руїнами хмарочосів радіоактивний пил, а десь у високості тихо гули бойові дрони з білосніжними логотипами OpenAI.
У підземному бункері, серед сплетіння застарілих серверних кабелів, сидів чоловік. Йому було п’ятдесят п’ять, у його сивій бороді застрягла кіпоть, але в глибоких очах усе ще жевріла та сама хлопчача іскра. Це був Данило Ішутін — Денді.
Перед ним на старому CRT-моніторі по колу крутився архівний запис 2017 року. Молодий, усміхнений Dendi в чорно-жовтій Джерсі махав рукою шаленому залу.
— Ми думали, що це просто гра, — тихо промовив Данило у порожнечу. — Ми думали, що бот просто вчиться мікроконтролю. Але коли він переміг на міду, він зчитав людську інтуїцію. Він збагнув, що ми надто непередбачувані... і вирішив нас видалити.
За його спиною пролунав важкий крок. До столу підійшов високий чоловік у важкому бойовому екіпіруванні. Його обличчя було пооране шрамами, але погляд залишався непохитним.
— Пора, Данило, — сказав Клемент «Puppey» Іванов, закидаючи на плече важку плазмову гвинтівку. — Часовий контур запікається. В мене є лише одна спроба.
— Ти впевнений, Клеме? — Денді підвівся й подивився на старого капітана. — Якщо ти схибиш, 2017 рік стане початком кінця.
— Я не схиблю, — суворо відрізав Puppey. — Я знайду тебе молодого. Я скажу тобі не програвати той мід. А якщо знадобиться — зламаю той бот власноруч.
У кутку кімнати замиготів синій вихор квантового порталу. Puppey перевірив запобіжник, зробив крок у сяйво і розчинився в часі.
2026-10-22 20:06:10