@wf3movie: #TikTokFilmTVCompetition #moviereview #filmbreaker #usmovies

wf3movie
wf3movie
Open In TikTok:
Region: FR
Wednesday 04 November 2026 12:54:32 GMT
126433
1849
7
27

Music

Download

Comments

wizz_sm1th9
Ali :
1000 dollars 💵 🤦‍♂️
2026-11-05 14:59:49
0
noblemissionnaire
Ekanga :
Félicitations
2026-11-05 14:56:23
0
apple.user27546277
Apple User275462 :
🥰🥰🥰
2026-11-05 13:41:51
0
gregoo67
greg :
[Hilare][Hilare][Hilare]
2026-11-05 11:01:59
0
messdu594
￴￴ ￴ ￴￴￴ ￴ ￴ ￴ ￴ ￴ ￴ ￴￶ ￶ ￶ ￶ :
🥰🥰🥰
2026-11-04 23:46:55
0
user5505214324254
mountaga sidibe kour projet 12 :
[Réconfortant][Réconfortant][Réconfortant]
2026-11-04 13:13:22
0
user6114856665050
ankarali_061962 :
😂😂😂
2026-11-05 16:41:40
0
To see more videos from user @wf3movie, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Поки одні бояться війни, а інші — сказати комусь «привіт», я зрозумів одну річ: ми втрачаємо життя на страхи, які взагалі не мають значення». Мені 26, і з 2020 року я в армії. Починав на кордоні. Повномасштабну зустрічав на Чернігівщині — там же зловив поранення. Після лікарні знову повернувся в стрій: возив поранених на евакуаційній машині та рятував людей на стабпункті. Там усе просто: бачиш біль, бачиш крихкість життя і те, як швидко воно може закінчитися. Але найдивніше сталося потім, коли я повернувся до тилового Києва. Я взяв камеру, вийшов на вулицю і хотів просто підійти до людини, заговорити, зняти живі емоції. І знаєш що? Мене трясло. Не від вибухів. Від дебільних, внутрішніх питань: «А що про мене подумають? А раптом я виллюся дурнем?» Я стояв і думав: ти рятував поранених, пройшов через пекло, а боїшся погляду перехожого, якому на тебе абсолютно байдуже? Люди зациклені тільки на собі. Я плюнув на цей страх. Почав підходити, знайомитися, жартувати, жити на повну. Без масок і награності. Весь свій шлях — від кордону і медичної евакуації до повної свободи від чужої думки — я зібрав у своїй книзі. Це чесна інструкція для тих, хто втомився ховатися від власних страхів. Якщо ти хочеш підтримати мій шлях і прочитати мою історію — просто напиши мені в Direct слово «КНИГА» 📖 Живи зараз.
Поки одні бояться війни, а інші — сказати комусь «привіт», я зрозумів одну річ: ми втрачаємо життя на страхи, які взагалі не мають значення». Мені 26, і з 2020 року я в армії. Починав на кордоні. Повномасштабну зустрічав на Чернігівщині — там же зловив поранення. Після лікарні знову повернувся в стрій: возив поранених на евакуаційній машині та рятував людей на стабпункті. Там усе просто: бачиш біль, бачиш крихкість життя і те, як швидко воно може закінчитися. Але найдивніше сталося потім, коли я повернувся до тилового Києва. Я взяв камеру, вийшов на вулицю і хотів просто підійти до людини, заговорити, зняти живі емоції. І знаєш що? Мене трясло. Не від вибухів. Від дебільних, внутрішніх питань: «А що про мене подумають? А раптом я виллюся дурнем?» Я стояв і думав: ти рятував поранених, пройшов через пекло, а боїшся погляду перехожого, якому на тебе абсолютно байдуже? Люди зациклені тільки на собі. Я плюнув на цей страх. Почав підходити, знайомитися, жартувати, жити на повну. Без масок і награності. Весь свій шлях — від кордону і медичної евакуації до повної свободи від чужої думки — я зібрав у своїй книзі. Це чесна інструкція для тих, хто втомився ховатися від власних страхів. Якщо ти хочеш підтримати мій шлях і прочитати мою історію — просто напиши мені в Direct слово «КНИГА» 📖 Живи зараз.

About