@cameltech_tv: MailAfrica Www.mailafrica.online #emailserver#mailafrica#fyp

camelTech_TV
camelTech_TV
Open In TikTok:
Region: TZ
Saturday 07 November 2026 06:09:12 GMT
87
2
0
0

Music

Download

Comments

There are no more comments for this video.
To see more videos from user @cameltech_tv, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Вони мали «досиджувати» свій термін навіть після смерті. У совєцькій каральній системі тіла вбитих політв’язнів не віддавали рідним, поки не закінчиться вирок суду – їх просто закопували під дерев’яними стовпчиками з номерами. Так у таборі особливого режиму в селі кучино (пєрмській край) росіянська система розправилася з трьома діячами Української Гельсінської групи: Олексою Тихим (№5), Юрієм Литвином (№7) та Василем Стусом (№9). Але 19 листопада 1989 року вони повернулися до Києва. Експедиція побратимів і рідних буквально вирвала їхні останки з уральської глини попри саботаж КҐБ, відмови запаювати цинкові труни та ревіння тракторів під час панахиди. Тодішнє компартійне начальство сподівалося на тихий похорон на околиці. Натомість отримало понад 30 тисяч людей у самісінькому центрі Києва, сотні синьо-жовтих прапорів просто під вікнами КҐБ на Володимирській і міліцію, яка побоялася зупинити натовп. Три цинкові труни на плечах киян у листопаді 89-го остаточно зламали совєцький страх у столиці. Детальний матеріал про повернення вже чекає на нашому сайті
Вони мали «досиджувати» свій термін навіть після смерті. У совєцькій каральній системі тіла вбитих політв’язнів не віддавали рідним, поки не закінчиться вирок суду – їх просто закопували під дерев’яними стовпчиками з номерами. Так у таборі особливого режиму в селі кучино (пєрмській край) росіянська система розправилася з трьома діячами Української Гельсінської групи: Олексою Тихим (№5), Юрієм Литвином (№7) та Василем Стусом (№9). Але 19 листопада 1989 року вони повернулися до Києва. Експедиція побратимів і рідних буквально вирвала їхні останки з уральської глини попри саботаж КҐБ, відмови запаювати цинкові труни та ревіння тракторів під час панахиди. Тодішнє компартійне начальство сподівалося на тихий похорон на околиці. Натомість отримало понад 30 тисяч людей у самісінькому центрі Києва, сотні синьо-жовтих прапорів просто під вікнами КҐБ на Володимирській і міліцію, яка побоялася зупинити натовп. Три цинкові труни на плечах киян у листопаді 89-го остаточно зламали совєцький страх у столиці. Детальний матеріал про повернення вже чекає на нашому сайті

About