@sayyadimuhammad_: #viralvideo #fffffffffffyyyyyyyyyyypppppppppppp #CapCut #pppppppppppppppp #cameracontrol

SAYYADI MUHAMMAD GWANI
SAYYADI MUHAMMAD GWANI
Open In TikTok:
Region: NG
Tuesday 31 March 2026 20:20:03 GMT
2954811
149666
13247
116589

Music

Download

Comments

001muhammdgts
sayyidi mhmd gidado na annabi :
Allah shine yakeyin komai dan haka dashi muka dogara shine yake bamu customers kullum alhamdulillah Allah ka kara rufa mana asiri da budi dan annabi s
2026-04-01 16:38:38
252
jikanalkalizaria0
A Sadiik Nayaya :
S a w Duk Mai kaunar annabi yayimin like
2026-04-01 09:34:22
291
k.uthmanmech
K.UTHMAN MECH :
s a w
2026-04-01 06:48:01
119
dsmartdanlafia
👨🏿‍✈️D SMART DAN LAFIA 🚔 :
Allah huma li hala sayadina muhamadu
2026-04-16 21:39:19
21
user5781807612514
souleymane :
sallahou alehi salmou
2026-04-01 12:19:31
54
user88595668340420
user88595668340420 :
Allah humma salli ala saiyadina Mohammad wsl
2026-04-25 20:57:12
22
ca.ayi.bo.cawoyi
cA ayi bo cawoyi :
agode
2026-03-31 21:20:22
51
kakana4546
KAKANA :
100
2026-04-16 14:22:49
7
hussainiabubakarr77
hussainiabubakarsadiq :
yarasulullah
2026-04-01 17:08:56
34
zeeboy551
Zee boy ne :
allahumma Salli ala Muhammadin wassalam
2026-05-27 04:47:27
7
deenguy6
عكاشت :
Allah shine yakeyin komai dan haka dashi muka dogara shine yake bamu customers kullum alhamdulillah Allah ka kara rufa mana asiri da budi dan annabi s🥰
2026-04-02 14:18:21
31
abasselhbag
Abass Elhbag :
allahoumma salli ala sayyidina Muhammad wa salim 🙏🙏🙏
2026-04-01 05:59:41
59
abinuthman
ABINUTHMAN3887 :
s w a
2026-05-11 12:33:37
8
user5466680507837
رمضان بله :
الهم صلي على سيدنا محمد
2026-04-01 06:22:06
38
yasir.al.dausari
yasir al dausari :
صلى الله عليه وسلم
2026-04-01 11:52:33
34
ismaeelcleverzagga001
ISMAEL CLEVER KJ :
اللهم صل على سيدنا محمد صلى الله عليه وسلم
2026-04-01 10:18:58
29
sadam.kku
Sadam kku :
allahumma salli Ala Muhammad
2026-05-25 13:05:57
5
yaouba.adamou36
Yaouba adamou :
سااله عليه وسلم
2026-05-15 21:44:25
8
abdulrahmanumar452
Abdulrahman Umar :
allahumma salliala Muhammad
2026-04-01 15:31:00
10
maigaril
mega :
saw
2026-03-31 21:34:58
44
ustaz.mansoor
teema borno :
Allahumma Salli ala sayyidina muhammadin wasallim
2026-04-01 10:31:53
72
jaf.aru
Jaf ARu :
amin
2026-03-31 21:24:20
46
user5155813572230
abdoulahi227 :
allhumma saliala saiyaidina Muhammad
2026-03-31 21:35:52
44
ibrahimmusa2340
Dan hajiya :
s a w
2026-03-31 21:12:59
12
nasalima0
shuaib na salima :
saw
2026-04-01 11:13:02
39
To see more videos from user @sayyadimuhammad_, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Я вдивляюся в дати, прізвища, фотографії наших Героїв. Тут їх сорок чотири. Сорок чотири загиблих на місто, де живе лише шість тисяч людей. Тут лежать люди, яких я знала. Люди, яких часто бачила на вулицях. Тут лежать сусіди, друзі, хороші знайомі. А серед них лежить і мій молоденький двадцятип’ятирічний синочок. І між сльозами, між плачем і відчаєм я знову і знову ставлю одне запитання: ЧОМУ? Це слово розростається в грудях до таких розмірів, що здається — ось-ось розірве мене зсередини. Так само, як вибух розірвав військовий автомобіль, у якому загинув мій син разом із побратимами. І це «чому» адресоване не лише небесам. Воно адресоване і нашій владі. Пане Президенте. Після всього, що я пройшла після загибелі свого сина, я хочу запитати: Чому українців фактично поділили на тих, хто бореться , і тих, хто лише спостерігає або організовує поповнення тих хто бореться ? Чому одні віддають життя, а інші роками живуть так, ніби війна існує лише в новинах? Чому одні ховають своїх дітей, а інші навіть не уявляють цього жаху? Чому значна частина чоловіків змушена ховатися, тікати, жити в постійному страху, бо знає, що може опинитися тут, під одним із цих прапорів? А інша частина отримала недоторканність і право спостерігати за цією війною здалеку? А ще  поки людина на нулі  — вона потрібна державі. А коли вона гине — про неї раптом усі забувають. Тоді починаються місяці очікування. Пошуки. Ідентифікації. Бюрократія. Відписки. Мовчання. Наче ті, хто віддав життя за Україну, можуть ще трохи почекати. Наче їм уже все одно. Але нам, матерям, не все одно. Нам болить кожен день цього очікування. Кожен день байдужості. Кожен день, коли доводиться виборювати те, що мало б бути святим обов’язком держави перед своїми полеглими Героями. Пане Президенте. Поясніть мені, чому в країні, де всі мають однакові права, обов’язок захищати державу фактично виявився не однаковим для всіх? Чому на цвинтарях так багато молодих хлопців і так мало тих, хто роками розповідає про обов’язок інших? Я дивлюся на ці могили і думаю: Невже мій син, мої друзі, мої сусіди загинули за Україну, у якій одні будуть жити своє найкраще життя, а інші назавжди залишаться лише фотографіями на граніті? Я не чекаю відповіді. Бо навряд чи мене почують. Але я хочу, щоб мене почули люди. І щоб кожен сам зробив свої висновки. Бо за кожним прапором на могилі стоїть чиєсь розбите життя. Стоїть мати, яка щодня приходить на кладовище і ставить одне-єдине запитання: Чому?????? #офіспрезидента
Я вдивляюся в дати, прізвища, фотографії наших Героїв. Тут їх сорок чотири. Сорок чотири загиблих на місто, де живе лише шість тисяч людей. Тут лежать люди, яких я знала. Люди, яких часто бачила на вулицях. Тут лежать сусіди, друзі, хороші знайомі. А серед них лежить і мій молоденький двадцятип’ятирічний синочок. І між сльозами, між плачем і відчаєм я знову і знову ставлю одне запитання: ЧОМУ? Це слово розростається в грудях до таких розмірів, що здається — ось-ось розірве мене зсередини. Так само, як вибух розірвав військовий автомобіль, у якому загинув мій син разом із побратимами. І це «чому» адресоване не лише небесам. Воно адресоване і нашій владі. Пане Президенте. Після всього, що я пройшла після загибелі свого сина, я хочу запитати: Чому українців фактично поділили на тих, хто бореться , і тих, хто лише спостерігає або організовує поповнення тих хто бореться ? Чому одні віддають життя, а інші роками живуть так, ніби війна існує лише в новинах? Чому одні ховають своїх дітей, а інші навіть не уявляють цього жаху? Чому значна частина чоловіків змушена ховатися, тікати, жити в постійному страху, бо знає, що може опинитися тут, під одним із цих прапорів? А інша частина отримала недоторканність і право спостерігати за цією війною здалеку? А ще поки людина на нулі — вона потрібна державі. А коли вона гине — про неї раптом усі забувають. Тоді починаються місяці очікування. Пошуки. Ідентифікації. Бюрократія. Відписки. Мовчання. Наче ті, хто віддав життя за Україну, можуть ще трохи почекати. Наче їм уже все одно. Але нам, матерям, не все одно. Нам болить кожен день цього очікування. Кожен день байдужості. Кожен день, коли доводиться виборювати те, що мало б бути святим обов’язком держави перед своїми полеглими Героями. Пане Президенте. Поясніть мені, чому в країні, де всі мають однакові права, обов’язок захищати державу фактично виявився не однаковим для всіх? Чому на цвинтарях так багато молодих хлопців і так мало тих, хто роками розповідає про обов’язок інших? Я дивлюся на ці могили і думаю: Невже мій син, мої друзі, мої сусіди загинули за Україну, у якій одні будуть жити своє найкраще життя, а інші назавжди залишаться лише фотографіями на граніті? Я не чекаю відповіді. Бо навряд чи мене почують. Але я хочу, щоб мене почули люди. І щоб кожен сам зробив свої висновки. Бо за кожним прапором на могилі стоїть чиєсь розбите життя. Стоїть мати, яка щодня приходить на кладовище і ставить одне-єдине запитання: Чому?????? #офіспрезидента

About