@virgotati: Mama happy 😃

Virgotati
Virgotati
Open In TikTok:
Region: US
Wednesday 24 June 2026 03:02:17 GMT
135643
25442
98
65

Music

Download

Comments

saturnsfavjuice
laila • 𓋼𓍊 ‧ :
"i'm the owner of this house"😂😂😂
2026-06-24 03:36:09
1373
j355.ic4_
j355.ic4_ :
Your mumma’s cooking always looks so bomb 😍🤤
2026-06-24 03:04:54
203
joonilvr
sam :
awe ur friend asking if “we” ate a whole taco 😭 yes we did 🧑‍🩰
2026-06-24 03:47:29
118
livy.g93
Olivia :
It looks so fun to be around your family
2026-06-24 04:09:14
135
fawniefox
CrowGhoul 🐦‍⬛🌙🥀 :
Baby perhaps not! 💕
2026-06-24 05:10:49
67
desiiiibishhhh_1
desiiiibishhhh😋 :
Bring me one please 🤣 I’ll pay a delivery fee too if you’re willing to drive to Abilene 🤣
2026-06-24 03:19:59
24
user4840261549043
Nelly :
ohh no baby perhaps not
2026-06-24 06:08:17
6
dreambear332
Dream :
Not the grim says u said u wasn’t gonna eat
2026-06-24 04:45:05
12
barcodeonmawrist
x :
tati we both stay in the dfw area do you think you can dm me the store you get your piercings at ?🫶💕
2026-06-24 21:51:21
6
alysssuhhhh__
alysssuhhhh__ :
FIRST
2026-06-24 03:03:33
21
spiritsmagick
Spirits Magick | Hoodoo ✨ :
I was waiting for the shrimp tostada too lol 😅
2026-06-24 03:16:47
10
peachyceleste45
Moe :
I need it
2026-06-26 15:06:47
3
margaretgeorginaa
margaretgeorginaa :
pls you and the food look to good 😍💕💕💕
2026-06-30 19:28:44
1
To see more videos from user @virgotati, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

#авторськийвірш #ОксанаІванюк ##віршіпрокохання #віршіукраїнською #думкивголос  О п‘ятій ранку… Жила колись принцеса у палаці, Що діставав за хмарами верхи Читала книги, малювала пензлем, І плавала на інший бік ріки… І поруч з нею жив собі Дракончик, Твердий характер, шрами від боїв В місцевих бійках був усім відомий, Мов запальничка - хамства не терпів… І у палаці сидячи Принцеса Чекала Принца, що її спасе, Заради неї три відважних вчинка, Він зробить і з собою відвезе… Вона йому писала: « Я - чекаю, Моя надія, приїзджай, спасай…» Він відповів: «Наразі не встигаю -  Бо на сьогодні маю купу справ…» Збігає день, та він  не приїзджає… От вже і тиждень йде під три чорти… Та він на те, здається, не зважає, Лиш у Фейсбук скидаються пости… Там на коні тримаючись за збрую І спис блестить в накачаній руці… Тіло Геракла, усмішка від Бога…. Жінки залайкали усі його пости… А в неї розпач, як так з нею сталось, Коли твій лицар, принц, та майже бог Чомусь не діяв… Все лиш обіцялось… Але насправді то був лише блеф… Депресія Красунечку накрила, Та тут Дракон сказав її : « Мала, Пошли його до біса… й полетіли… Там, на горі, нескошена трава, Там сонце прокидається о п‘ятій, Там вітер поміж сосен так свистить, І є там життя … реальне…  Й політати ти зможеш…  Ну ж бо… На крило… Лети… *** Мої Красунечки, замріяні Принцеси, Що начиталися романтики й казок… Не варті принци ваших компліментів, Ваших надій і ваших всіх безсонь… Бо ті Дракони, що живуть довкола, Іноді в шрамах й дихають вогнем, Самі надійні, в них потужні крила, І серце, що зігріє і спасе… Ми іноді чекаємо на диво… А потім розуміємо усе… О п‘ятій ранку… На горі… Укриті  крилом Дракона, Що лікує все…          Оксана Іванюк
#авторськийвірш #ОксанаІванюк ##віршіпрокохання #віршіукраїнською #думкивголос О п‘ятій ранку… Жила колись принцеса у палаці, Що діставав за хмарами верхи Читала книги, малювала пензлем, І плавала на інший бік ріки… І поруч з нею жив собі Дракончик, Твердий характер, шрами від боїв В місцевих бійках був усім відомий, Мов запальничка - хамства не терпів… І у палаці сидячи Принцеса Чекала Принца, що її спасе, Заради неї три відважних вчинка, Він зробить і з собою відвезе… Вона йому писала: « Я - чекаю, Моя надія, приїзджай, спасай…» Він відповів: «Наразі не встигаю - Бо на сьогодні маю купу справ…» Збігає день, та він не приїзджає… От вже і тиждень йде під три чорти… Та він на те, здається, не зважає, Лиш у Фейсбук скидаються пости… Там на коні тримаючись за збрую І спис блестить в накачаній руці… Тіло Геракла, усмішка від Бога…. Жінки залайкали усі його пости… А в неї розпач, як так з нею сталось, Коли твій лицар, принц, та майже бог Чомусь не діяв… Все лиш обіцялось… Але насправді то був лише блеф… Депресія Красунечку накрила, Та тут Дракон сказав її : « Мала, Пошли його до біса… й полетіли… Там, на горі, нескошена трава, Там сонце прокидається о п‘ятій, Там вітер поміж сосен так свистить, І є там життя … реальне… Й політати ти зможеш… Ну ж бо… На крило… Лети… *** Мої Красунечки, замріяні Принцеси, Що начиталися романтики й казок… Не варті принци ваших компліментів, Ваших надій і ваших всіх безсонь… Бо ті Дракони, що живуть довкола, Іноді в шрамах й дихають вогнем, Самі надійні, в них потужні крила, І серце, що зігріє і спасе… Ми іноді чекаємо на диво… А потім розуміємо усе… О п‘ятій ранку… На горі… Укриті крилом Дракона, Що лікує все… Оксана Іванюк

About