znwxmi5572 :
Якщо у вбивці є свобода вибору, то у жертви свободи вибору в цей момент фактично немає, адже вона змушена лише сподіватися на доброту й милосердя Бога.
Бог може врятувати жертву будь-яким способом, не порушуючи свободи волі вбивці. Але якщо цього не відбувається, виникає серйозна проблема: виходить, що добро не є конкурентним щодо зла, а зло фактично отримує монополію на примус.
Простий приклад — я не хочу йти на війну та вбивати людей, незалежно від того, добрі вони чи злі. Але зло може порушити мою свободу: мене можуть побити, катувати й змусити робити те, чого я не хочу. Тобто, якщо виходити з цієї логіки, Бог, не обмежуючи свободу тих, хто чинить зло, фактично дозволяє зробити мене співучасником гріха, хоча я сам не хочу його чинити й фізично не маю можливості чинити опір.
Тоді виникає питання: чому свобода того, хто чинить зло, має бути захищена, навіть ціною свободи, життя та моральної відповідальності його жертви? У вас дурна філософія іудейська ось така : Ісая 45:7:
«Я утворюю світло і творю темряву, чиню мир і творю зло». ----Свобода злу зрештою стає запереченням самої свободи. Адже коли свобода однієї людини дозволяє їй позбавити свободи іншу — через насильство, примус, катування чи вбивство, — виникає парадокс: свобода перетворюється на інструмент знищення свободи. Тому свобода не може бути абсолютною, якщо вона допускає знищення свободи іншого. Інакше свобода зла стає не свободою як такою, а її самозапереченням.
2026-08-16 09:35:26