@kerem.uganov2006: mekdep yyllarynda😊#turmenistan #mary #ahal #lebap #turkey

kerem.uganov🇹🇲🇹🇷
kerem.uganov🇹🇲🇹🇷
Open In TikTok:
Region: TR
Tuesday 13 October 2026 05:27:13 GMT
2210
133
39
2

Music

Download

Comments

perhat_01_01_2013_11_5
🎼🎼Perhat Singer 🎼🎼 :
Kerem Galaymor
2026-10-13 06:14:35
1
batyr.rahmanow13
Batyr Rahmanow :
🥰 tüweleme aydym gaty gowy
2026-10-13 20:50:16
1
user3414854048162
GülzadaGulowa :
seyran dgnm eline saglyk ikinide ustunluk
2026-10-13 18:49:50
1
aranik476
Ýarançik :
Sesiňe saglyk Kerem akga🤟🏻🎧🤤
2026-10-13 19:18:56
1
kapalyhesap
Kapali hesap🐍 :
sesine saglyk dine one🫠
2026-10-13 12:15:24
1
user8131576138537
user8131576138537 :
gowmi sen dõneÿin sesin̈e
2026-10-13 07:38:11
1
_chinar.h
_Chinar.h :
Janada siz❤️‍🔥
2026-10-13 12:04:06
0
akyyevaa_015
govxer_🦩 :
😁😁😁
2026-10-13 05:52:44
2
wezgeldiew3
🇹🇲öwezgeldiýew🇹🇷 :
23-24videosy sowagtlar Kimin telini gorsen Sul ikisi tüweleme Sesiniz belentden belent cyksyn
2026-10-14 06:44:06
0
user1104274716981
user1104274716981 :
gocum sesine saglyk
2026-10-13 18:18:14
0
satlyk.annamow
gizlin''01 :
2026-10-13 16:20:38
1
halil.kakysow7
Mahribanym ♥️ :
Tuweleme tuweleme Maşallah goz degmesin 👍🥰🥰 biziñkilere☺️
2026-10-13 14:26:44
0
yusup.aydukow
Mukam :
👍👍👍
2026-10-13 06:02:33
1
abraly_electronik
⚜️Abraýly_Electronika :
💪💪💪
2026-10-13 17:19:54
1
nurshedov7
Olçka :
🔥🔥🔥
2026-10-13 17:15:33
1
nurshedov7
Olçka :
🥰🥰🥰
2026-10-13 17:15:09
1
alty.geldiyew2
Aly :
👍🤲
2026-10-13 10:45:51
1
kakys421
kakys :
👍👍👍
2026-10-13 07:30:52
1
arslanovna06_06
ArSLaNoVnA :
😍😍
2026-10-13 12:21:54
1
rustik2178
🇹🇷👑Rustik👑🇹🇷 :
🥰💪💪🥰🥰
2026-10-13 10:00:33
0
ahmedovna.007
Ahmedovna✨ :
❤️‍🔥
2026-10-13 16:22:22
1
jumanyyazow.atlyk
şatlyk jumanyyazow :
👍👍👍
2026-10-13 10:38:38
1
user9148361514621
...... :
♥️♥️♥️
2026-10-13 14:10:31
0
a.ovezova
a.ovezova. :
😳😳😳
2026-10-13 13:06:21
1
tanryberdi.begmyr
Tanryberdi Begmyradow :
👍👍👍
2026-10-13 06:31:45
1
To see more videos from user @kerem.uganov2006, please go to the Tikwm homepage.

Other Videos

Донцов Д. Чи Росія є непоборна?(Січень 1950 р.) Політики, які дивляться тільки на поверхню подій, – перелякані поверхнею, простором Росії, мають її за непоборного велетня. Окрім цієї поверхні, на доказ наводять, очевидно, історичні факти: невдачу походу Наполеона. Перед ним – Карла Шведського, а по нім – Вільгельма і Гітлера. Факти є фактами, лише треба вміти їх пояснити. Відразу поставлю тезу, яку постараюся довести в цій короткій статті, або бодай показати, що її можна довести. Ця теза: причини успішності, з якою Московщині удавалося позбутися досі всякого наїзника, були не військово-стратегічної, а політичної натури. Візьмімо похід Карла Шведського проти Пєтра. Всупереч історикам російським і тим українським, які є під їх сугестією, – похід Карла ХІІ так само добре міг скінчитися перемогою шведів, як скінчився їх поразкою. Генерал Юнаків, у своїй капітальній праці про „Велику північну війну” (опублікованій у виданнях „Імператорського Воєнно-Істор. Об-ва” перед 1914 р.) – доводить, що інвазія Карла поставила була Московщину на край загибелі. Автор Оксфордської історії европейського Сходу твердить, що союз шведського короля з Мазепою – був єдиною його реальною політичною комбінацією. Але виправа не вдалася. Чому? тому, що їй на перешкоді стала короткозора політика европейських держав: по стороні Пєтра проти Швеції стали Данія і Польща. Цього було забагато для однієї Швеції... Два роки по Полтаві, дипломатії Гетьмана Пилипа Орлика вдається втягнути Туреччину у війну з царем Пєтром. На прутських степах царська армія, разом з Пєтром, була окружена турками і цареві нічого не лишалося – в нормальнім розвитку подій – як капітулювати і стати в’язнем Порти. Можна собі уявити, як такий безславний кінець Пєтрової кар’єри відбився б на долі Росії! Але сталося інакше: зваблений діямантами і жіночими чарами цариці Єкатєріни І, яка була при царі (вона була такою самою повією на троні, як і друга Єкатеріна), – везір прийняв викуп і випустив царя з його військом із певної катастрофи, лише змусивши підписати ганебний для Москви мир, який між іншим гарантував незалежність України, але якого потім Пєтрові і не снилося додержувати. Як у 1711, так у 1709 рр. не стратегічна неможливість розгрому Московщини врятувала її, а нефортунна політика державних мужів Заходу і Туреччини. Виросла ж Росія – після „смутнава врємєні” (від смерті Івана Грізного до 1613 р.) також завдяки політичній нерішучості Заходу: вже за Івана Грізного не бракувало голосів перестороги далекозорих – та, на жаль, осамітнених, політиків Заходу перед небезпекою розросту Московщини. Славний дюк Альба, вже в 1571 р. упоминав німецькі імперські Стани не посилати артилерії і взагалі модерного узброєння москалям, бо – казав – „коли московський цар сприйме всі новини воєнної техніки, він стане сильнішим ворогом, грізнішим не тільки для Німеччини, а й для всього Заходу”. Але Заходові важніше було гандлювати нині, ніж думати про завтрашню небезпеку. Так само, в ті самі часи, не брало зі сторони чужинців, що довго служили в „опричниках” царя, детальних проектів інвазії на московське царство зі сторони Білого моря, щоб зруйнувати імперію царя, „одвічного ворога всього християнства і жахливого тирана”. Один автор такого проекту інвазії Московщини дораджував навіть, як зібрати потрібну для того армію: так, як у наші часи роблять не раз большевики (В Еспанії, в Греції) – а саме: створити міжнародний корпус із маси безпритульних вояків, які, в наслідок тодішніх війн, безпритульними масами блукали по просторах західньої Европи. Але ні ці проекти, ні перестороги дюка Альби, не зробили в Европі популярною ідею боротися з загрозою московського наїзду. Так само, як не дуже вплинули на російську політику Европи перестороги і дипломатична акція екзильного Гетьмана Пилипа Орлика. Похід Наполеона не вдався, але – як твердять деякі історики Заходу – не через стратегічні причини.
Донцов Д. Чи Росія є непоборна?(Січень 1950 р.) Політики, які дивляться тільки на поверхню подій, – перелякані поверхнею, простором Росії, мають її за непоборного велетня. Окрім цієї поверхні, на доказ наводять, очевидно, історичні факти: невдачу походу Наполеона. Перед ним – Карла Шведського, а по нім – Вільгельма і Гітлера. Факти є фактами, лише треба вміти їх пояснити. Відразу поставлю тезу, яку постараюся довести в цій короткій статті, або бодай показати, що її можна довести. Ця теза: причини успішності, з якою Московщині удавалося позбутися досі всякого наїзника, були не військово-стратегічної, а політичної натури. Візьмімо похід Карла Шведського проти Пєтра. Всупереч історикам російським і тим українським, які є під їх сугестією, – похід Карла ХІІ так само добре міг скінчитися перемогою шведів, як скінчився їх поразкою. Генерал Юнаків, у своїй капітальній праці про „Велику північну війну” (опублікованій у виданнях „Імператорського Воєнно-Істор. Об-ва” перед 1914 р.) – доводить, що інвазія Карла поставила була Московщину на край загибелі. Автор Оксфордської історії европейського Сходу твердить, що союз шведського короля з Мазепою – був єдиною його реальною політичною комбінацією. Але виправа не вдалася. Чому? тому, що їй на перешкоді стала короткозора політика европейських держав: по стороні Пєтра проти Швеції стали Данія і Польща. Цього було забагато для однієї Швеції... Два роки по Полтаві, дипломатії Гетьмана Пилипа Орлика вдається втягнути Туреччину у війну з царем Пєтром. На прутських степах царська армія, разом з Пєтром, була окружена турками і цареві нічого не лишалося – в нормальнім розвитку подій – як капітулювати і стати в’язнем Порти. Можна собі уявити, як такий безславний кінець Пєтрової кар’єри відбився б на долі Росії! Але сталося інакше: зваблений діямантами і жіночими чарами цариці Єкатєріни І, яка була при царі (вона була такою самою повією на троні, як і друга Єкатеріна), – везір прийняв викуп і випустив царя з його військом із певної катастрофи, лише змусивши підписати ганебний для Москви мир, який між іншим гарантував незалежність України, але якого потім Пєтрові і не снилося додержувати. Як у 1711, так у 1709 рр. не стратегічна неможливість розгрому Московщини врятувала її, а нефортунна політика державних мужів Заходу і Туреччини. Виросла ж Росія – після „смутнава врємєні” (від смерті Івана Грізного до 1613 р.) також завдяки політичній нерішучості Заходу: вже за Івана Грізного не бракувало голосів перестороги далекозорих – та, на жаль, осамітнених, політиків Заходу перед небезпекою розросту Московщини. Славний дюк Альба, вже в 1571 р. упоминав німецькі імперські Стани не посилати артилерії і взагалі модерного узброєння москалям, бо – казав – „коли московський цар сприйме всі новини воєнної техніки, він стане сильнішим ворогом, грізнішим не тільки для Німеччини, а й для всього Заходу”. Але Заходові важніше було гандлювати нині, ніж думати про завтрашню небезпеку. Так само, в ті самі часи, не брало зі сторони чужинців, що довго служили в „опричниках” царя, детальних проектів інвазії на московське царство зі сторони Білого моря, щоб зруйнувати імперію царя, „одвічного ворога всього християнства і жахливого тирана”. Один автор такого проекту інвазії Московщини дораджував навіть, як зібрати потрібну для того армію: так, як у наші часи роблять не раз большевики (В Еспанії, в Греції) – а саме: створити міжнародний корпус із маси безпритульних вояків, які, в наслідок тодішніх війн, безпритульними масами блукали по просторах західньої Европи. Але ні ці проекти, ні перестороги дюка Альби, не зробили в Европі популярною ідею боротися з загрозою московського наїзду. Так само, як не дуже вплинули на російську політику Европи перестороги і дипломатична акція екзильного Гетьмана Пилипа Орлика. Похід Наполеона не вдався, але – як твердять деякі історики Заходу – не через стратегічні причини.

About